Сьогодні, 14 січня, — 110-та річниця від дня народження Андре Фроссара. Цей французький письменник у 1980‑ті роки став героєм одного з найпоказовіших зіткнень із комуністичною цензурою в Польщі.
Що конкретно сталося? Почнемо спочатку — з того, як Фроссар прийшов від войовничого атеїзму до віри в Бога, до дружби зі св.Йоаном Павлом ІІ, а його твори виходили різними мовами. Зокрема, польською.
Від атеїста — до католицького публіциста
Андре Фроссар народився 14 січня 1915 року в родині з глибокими атеїстичними та лівацькими традиціями. Його батько, Луї Оскар Фроссар, був засновником Французької комуністичної партії. Ніщо не передвіщало, що молодий Андре стане католиком, а тим більше — одним із найвідоміших релігійних публіцистів ХХ століття.
Усе змінилося, коли у 20 років Андре випадково потрапив до каплиці Сестер від Адорації в Парижі. «Я увійшов атеїстом, а вийшов християнином», — написав він пізніше у своєму бестселері «Бог існує, я зустрів Його». Цей містичний досвід змінив молодого Фроссара назавжди. Згодом його мати і сестра також прийняли католицизм.
Друг папи Йоана Павла
Фроссар розпочав свою журналістську кар’єру після Другої світової війни, працюючи з такими ЗМІ, як Le Figaro та Paris-Match. У 1969 році його свідчення про навернення стало міжнародним бестселером.
Дружба зі святим папою розпочалася саме з цієї книжки-свідчення про навернення. Папа Римський, захоплений особистістю Фроссара, запросив його до співпраці. Такі твори письменника, як «Не бійтеся!» — перше в історії книжка-інтерв’ю з Йоаном Павлом ІІ, як і знамениті «36 доказів існування диявола», набули величезної популярності. Після знайомства з папою Войтилою Фроссар не раз порушував у своїх авторських колонках питання, пов’язані з Польщею та боротьбою з комунізмом. Його коментарі, такі як «Найменша істина має силу ядерного вибуху», влучно відображали силу правди в зіткненнях із тоталітаризмом.
«Доказ №7» про існування диявола
1988 року в Польщі, в познанському видавництві «W drodze», вийшла книжка Андре Фроссара «36 доказів існування диявола». Твір написаний у стилі «Листів Крутеня» К.С.Льюїса. То були часи комуністичної цензури.
Цензор наказав пропустити 7 розділ. Чому? Бо той фрагмент представляв комунізм як один із витворів сатани.
Замість того, щоби просто пропустити цю частину, видавець залишив сторінку номер 7 і лаконічний напис: «Закон від 31 липня 1981 р. про контроль за виданнями та виставами, стаття 2, пункт 3». Завдяки цьому чиста сторінка стала найпотужнішим «доказом існування диявола» — символічним свідченням тоталітаризму системи, яка придушувала правду.
Академік і свідок правди
1987 року Фроссар став членом Французької академії. Помер він 2 лютого 1995 року, залишивши по собі багату літературну та публіцистичну спадщину. Його життя є свідченням того, як одна мить може змінити все існування, і як правда — навіть за найважчих умов — завжди знаходить шлях до людей.
Переклад CREDO за: Богна Бялецька, Aleteia