Наука Хреста. Некрасива смерть

Хрест Ісуса не був красивим. Його смерть не була гарною.

Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?

Хрест не буває красивим

Дивлячись на розп’яття, ми можемо й не замислюватися, як насправді виглядали Страсті Ісуса. Чимало митців представляли Ісуса на хресті прославленим, непіддатним стражданню, з прекрасним тілом, ба навіть усміхненого. Часто це також Ісус уже померлий і навіть воскреслий, возвеличений. Це бачення, близьке тому, як представляв Страсті св.Йоан, у чиєму описі смерть Ісуса розкриває чимало глибоких теологічних істин.

Тим часом же Ісус на хресті був повністю голий, Його тіло було покалічене, брудне й побите, а сам Засуджений шарпався в останніх судомних рухах, щоб хапнути хоч трошки повітря. Вигляд тих, кого засуджували на хрест, викликав огиду, відразу і висміювання. І це теж було метою кари, призначеної для бунтарів та невільників. Хрест мав показати їх як не-людей, відходи суспільства. Таким «викиднем» на хресті був також Ісус.

Не було в ньому ні виду, ні краси, ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали (Іс 53, 2-3).

Бог не тільки хотів, щоб Його Син пройшов крізь браму смерті й так зазнав того, чого зрештою зазнає кожен із нас, — але Він також допустив, щоб ця смерть була поєднана з нечуваною жорстокістю і стражданнями. Це був досвід граничного приниження і безчестя:

Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього. Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню (Іс 53, 9-10).

Щоб зазнати людської долі

Бог — всемогутній; але чи може Бог зрозуміти людину, якщо сам не може зазнати страждань і смерті? Отож Бог став людиною, щоб зазнати страждання так, як і будь-яка людина.

Тому Він мусів бути в усьому подібний до братів, щоби стати милосердним та вірним архіереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу (Євр 2, 17-18).

Своєю жорстокою і принизливою смертю Бог в Ісусі Христі не тільки виявив любов до нас, але також став нам через це близьким. Цю смерть, приниження й біль Він назавжди включив у свою божественність, абсолют і нескінченність.

Бо ми маємо не такого архієрея, який не міг би співчувати нашим недугам: Він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха (Євр 4, 15).

Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia