133 кардинали увійшли до Сикстинської каплиці Апостольського палацу у Ватикані, щоб обрати нового главу Церкви.
Навіть якщо це не обов’язково — дуже ймовірно, що майбутній папа буде з їхніх лав. Колегія кардиналів наразі складається з 252 осіб. Із них 136 іще не досягли 80‑річного віку на день перед початком вакансії, тобто на день смерті Папи Франциска, й тому фактично мають право голосу. Двоє не беруть участі в конклаві через стан здоров’я: почесний архієпископ Валенсії Антоніо Каньїсарес Льовера та почесний архієпископ Найробі Джон Нджуе.
133 кардинали з правом голосу роблять цей конклав найбільшим в історії Церкви. Це число перевищує кількість у 120 кардиналів, як встановив св.Йоан Павло II. Під час конклаву 2013 року було 117 кардиналів.
Вікова структура конклаву-2025
«Середній» папський виборець має вік 70,3 роки і носить кардинальський пурпур приблизно 7 років. Це означає, що цьогорічний конклав трохи молодший за минулий у 2013 році, коли середній вік становив 71,6 року.
З усіх кардиналів конклаву 54 ієрархи мають 75 або більше років, 15 із них молодші за 60 років. Наймолодший — кардинал Микола Бичок, єпископ греко-католицької єпархії святих Петра і Павла в Мельбурні, Австралія (нар. 13 лютого 1980). Найстаршим папським виборцем є кардинал Карлос Осоро Сьєрра, вислужений архієпископ Мадрида (народився 16 травня 1945 року).
Кардинал Осоро
Номінації
Покійний Папа Франциск призначив загалом 163 кардиналів за час свого понтифікату. З них 108 беруть участь у конклаві. Двадцятеро виборців номінував Бенедикт XVI, п’ятеро походять із часів понтифікату Йоана Павла II. Отже, з тих кардиналів, які мають право голосувати за майбутнього папу, 81% призначені Франциском. Перебуваючи в лікарні, в лютому 2025 року Франциск хотів скликати новий консисторій; але більше про це не говорилося.
Найдовше на посаді перебуває кардинал Вінко Пульїч (79), вислужений архієпископ Сараєва (Боснія і Герцеговина). Його 26 листопада 1994 року підніс до кардинальської гідності св.Йоан Павло II. Наймолодшими є ті, кого призначив Франциск на консисторії 7 грудня 2024 року. Серед них і вищезгаданий кардинал Бичок, а також архієпископ Белграда Ладислав Немет та архієпископ Порту-Алегрі й голова Ради єпископів Латинської Америки (CELAM) Хайме Шпенглер.
Кардинал Пульїч
Континенти
За останні десятиліття баланс сил у Вселенській Церкві змінився. Церква швидко зростає, особливо в Азії та Африці, тоді як Європа дедалі більше відстає в цьому відношенні. Це поступово відображається на походженні папських виборців: 52 кардинали нинішнього конклаву — з Європи; Азія має 23 виборців; Латинська Америка (включаючи Мексику) — 21, Африка —17, Північна Америка — 16 та Океанія — 4.
Таким чином, у 2025 році лише 39% кардиналів у конклаві представляють Європу: коли Франциска обрали у 2013 році, цей показник становив 52%. Але погляд на Африку також дивує. За кількістю католиків цей континент, певно, наздожене Європу протягом кількох найближчих років.
Дієцезіяльні та орденські
Франциск, сам орденський священник-єзуїт, також значно збільшив кількість орденських священників у Колегії кардиналів. Серед 133 виборців їх 33, тобто кожен четвертий. Це потенційно може бути вирішальним «виборчим округом» для майбутнього папи.
Цікавий факт: домініканський кардинал Тімоті Редкліфф, що був призначений кардиналом у грудні 2024‑го, — єдиний папський виборець без єпископських свячень.
Для порівняння: коли Франциска обрали у березні 2013 року, 17 зі 115 учасників походили з орденів та згромаджень, тобто кожен сьомий. І навіть ця цифра в 14,8% «релігійних кардиналів» уже була вищою за відсоток «релігійних пап» в історії Церкви: з 266 Наступників св.Петра тільки 30 на сьогодні мають монаше походження.
Новому папі потрібна більшість у 2/3 голосів на конклаві. Зі 133 виборцями це буде 89. За останні тижні з’явилося кілька фаворитів. За кілька (чи десяток) днів світ дізнається, кого обрали: одного з них чи «людину ззовні».
Тімоті Редкліфф ОР
фінансово.
Щиро дякуємо!
