Відповідний лист надійшов на ім’я Пряшівського архієпископа візантійського обряду. Ватиканський дикастерій визнав духовні плоди, але нічого не каже про достовірність імовірних обʼявлень.
Відповідно до затверджених минулого року нових норм щодо розслідування гаданих надприродних явищ, Дикастерій віровчення надав своє судження — «nihil obstat», тобто «нічого забороненого» — щодо духовних практик, пов’язаних з імовірними об’явленнями Діви Марії у Словаччині. Ці події відбулися між 1990 та 1995 роками на горі Звір у Літмановій. Відповідного листа префект Дикастерію, кардинал Віктор Мануель Фернандес надіслав Преосвященнішому Йоні Максиму, Пряшівському митрополитові Греко-Католицької Церкви у Словаччині, повідомляє Vatican News.
Приймаючи запит ієрарха, який вказує на незліченну кількість «щирих та глибоких сповідей» і навернень, а також цінує «численні духовні плоди, отримані паломниками, які не перестають відвідувати це місце», хоча стверджуваний феномен закінчився 30 років тому, Дикастерій проаналізував пов’язані з ним послання. Вони містять «цінні заохочення до навернення»: «Дозвольте Ісусу звільнити вас… І не дозволяйте вашому ворогові обмежити вашу свободу, за яку Ісус пролив стільки крові». Сама Богородиця представляє себе «щасливою» і запрошує віднайти справжній шлях до щастя у визнанні того, що нас безумовно люблять: «Я люблю вас такими, які ви є… Я хочу, щоб ви були щасливими, але цей світ не зробить вас щасливими».
Різні послання підбадьорюють людей, показуючи, що шлях Євангелія не є складним: «Він хоче, щоб ви були дедалі простішими». Віднайдення радості й миру в Господі дає змогу свідчити і поширювати мир.
Послання також наголошують на необхідності відповіді й участі в ініціативі Господа, наслідуючи Христа, який дарує себе з любові. Любов до наших братів і сестер стає синтезом нашої відповіді й нашого сповнення.
У листі кардинал Фернандес визнає, що в обмеженій кількості послань є уривки з «деякими двозначностями і неясними аспектами»; але, беручи до уваги те, що Доктринальна комісія у цій справі вже заявила в доповіді 2011 року, — можна припустити, що це пов’язано зі внутрішньою інтерпретацією імовірних візіонерів. По суті, ці кілька послань представлені не як висловлювання, а як внутрішній досвід: ті, хто їх переживає, намагаються перекласти їх словами — які, однак, неминуче є неточними. З цієї причини митрополитові рекомендовано видати збірку, «яка виключає ті нечисленні твердження, що можуть призвести до плутанини і порушити віру простих людей».
Дикастерій повторює, що nihil obstat не означає визнання надприродної достовірності передбачуваних об’явлень, а «дозволяє схвалити прилюдний культ і повідомити вірним, що вони можуть без ризику звертатися до цієї духовної пропозиції, якщо бажають».
Стверджувані об’явлення розпочалися 5 серпня 1990 року за три кілометри від Літманової — невеликого греко-католицького села в горах на півночі Словаччини. Вони стосувалися трьох дітей: 11‑річної Іветки Корчакової, 12‑річної Катки Чеселкової та 9‑річного Мітька Чеселкова, яким нібито обʼявилася Пресвята Богородиця під іменем Непорочної Чистоти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
