Про Марію, як знак надії для людства, а також про есхатологічні образи Богородиці і Церкви з книги Одкровення говорив під час проповіді Папа Франциск. Месу в урочистість Внебовзяття він відправив у храмі св.Томи з Вілланови у Кастель Гандольфо, куди прибув на один день.
У проповіді Святіший Отець звернувся до ІІ Ватиканського Собору, а саме до розділів догматичної Конституції про Церкву, присвячених Богородиці. Зокрема, в 59-му пункті читаємо: «Непорочна Діва, збережена від усякої плями первородного гріха, закінчивши перебіг Свого земного життя, була взята до небесної слави з тілом і душею і прославлена Господом як Цариця всесвіту», а 68-ий пункт зазначає, що «Мати Ісуса, як прославлена у небі з тілом і душею, є образом і первістком Церкви, яка повинна мати своє довершення в майбутньому житті, так і на цій землі сяє як знамення впевненої надії та утіхи для Божого Люду на його шляху, аж поки не прийде день Господній».
«У світлі цього прекрасного образу нашої Матері, – сказав Папа Франциск, – можемо розглянути зміст біблійних читань, зосереджуючись на трьох словах: боротьба, воскресіння, надія.
Першим читанням був уривок з Книги Одкровення, який представляє боротьбу між жінкою та драконом. Жінка, за словами Святішого Отця, представляє Церкву, з одного боку прославлену та тріумфуючу, а з другого – ще у болях. І такою, насправді, є Церква: якщо на Небі вона бере участь у славі свого Господа, то в історії постійно переживає випробування та виклики. І в цій боротьбі Марія ніколи не залишає Христових учнів – Мати Христа і Мати Церкви є завжди з нами. У певному сенсі, Вона поділяє цей подвійний стан. Вона, очевидно, назавжди ввійшла в славу Небес, але це не означає, що Вона від нас віддалена. Навпаки, Марія нас супроводить, підтримує християн у боротьбі із силами зла. «Молитва разом з Марією, – наголосив Папа, – зокрема Розарій, має вимір боротьби. Це молитва, яка підтримує у боротьбі проти лукавого та його спільників».
У другому читанні (з Першого послання святого Павла Апостола до Корінтян) йдеться про воскресіння. Святий апостол наполягає на тому, що бути християнином означає вірити, що Христос насправді воскрес із мертвих. Святіший Отець наголосив, що вся наша віра ґрунтується на цій фундаментальній істині, що не є тільки ідеєю, але подією. Також і Внебовзяття Пречистої Діви Марії з тілом і душею вписується у Христове Воскресіння. Людська природа Матері «залучена» Сином у Її переході через смерть. Ісус назавжди увійшов у вічне життя разом з Своєю людською природою, яку отримав від Марії. І так само Вона, Мати, яка вірно слідувала за Ним протягом усього життя, слідувала за Ним серцем, увійшла з Ним у вічне життя, яке називаємо також і небом, Раєм, Домом Отця.
«Також і Марії зазнала мучеництва хреста: мучеництво Свого серця, мучеництво душі. Вона дуже страждала у Своєму серці, коли Ісус страждав на хресті. – сказав Папа. – Страждання Сина Вона пережила до глибини душі. Вона була повністю з Ним з’єднана у смерті і тому отримала дар воскресіння. Христос – первісток воскреслих, і Марія – первісток відкуплених, перша із тих, що належать Христові. Вона – наша Мати, але може сказати, що також наша Представниця, наша Сестра».
Святіший Отець також зупинився на слові надія, яке пропонує читання Євангелії від святого Луки. Папа підкреслив, що надія – це чеснота тих, хто переживаючи конфлікт, щоденну боротьбу між життям і смертю, між добром і злом, вірить у Христове Воскресіння, у перемогу Любові. Magnificat (Пісня Богородиці) – це пісня надії, пісня Божого люду, який прямує історією. Це пісня багатьох святих, деяких відомих, інших, дуже багатьох, незнаних, але добре відомих Богові: матерів, батьків, катехитів, місіонерів, священиків сестер-монахинь, молоді, також і дітей, дідусів, бабусь, які вийшли назустріч життєвій боротьбі, несучи у серці надію незнаних і покірних.
Папа сказав: «Величає душа моє Господа» – також і сьогодні співає Церква і співає в кожній частині світу. Цей гімн особливо потужний там, де сьогодні Христове Тіло зазнає страждань. Де є хрест, там також і для нас, християн, існує надія. Завжди. Якщо не маємо надії, ми не є християнами. Тому, – наголосив Святіший Отець, – я люблю повторювати: не дозволяйте, щоб у вас вкрали надію, щоб у нас не вкрали надію, бо ця сила є благодаттю, Божим даром, який провадить вперед, вдивляючись у Небо. Там є завжди Марія, близька до тих спільнот і тих наших братів, крокуючи з ними, страждає з ними, і разом з ними співає Magnificat надії.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
