Серед численних відгуків про творчість Ольги Чигиринської (свій перший роман «Ваше благородие» вона ще видала під прізвищем Брильова) є такий, що мені особисто подобається найбільше: «Вона створює об’ємні відображення пласких речей».
«Широкоформатний» талант природженої романістки сприяє створенню «об’ємних відображень». Наприклад, варіанти теми Аксьонова про «Острів Крим» можна пошукати в різних творах-відгуках. Але не думаю, щоб ви знайшли у когось із авторів таких творів дійову особу – свідомого католика. При тому, що «кримські» теми де факто розгортаються в контексті російського Криму: російськомовного, російськомислячого, емігрантсько-російського… де бути католиком ніколи не було ані модно, ані «правильно».
Роман «Ваше благородие» – це спроба поглянути на історію в інакший спосіб. Подумати, «а як би це могло бути», якби… Поглянути на «радянські завоювання» трохи ззовні. Скажімо, на те, чи справді гарна і добра була хамувата «братськість» серед червоних вояків, якщо порівняти її з офіцерським вихованням «благородій» (певно, таки недарма до них зверталися саме так). Зі сприйняттям вимовленого слова як реальної обіцянки, а не засобу для маніпуляції тим, хто це слово дав.
Але це дрібниці. Бо, як на мене, головне – що роман «Ваше благородие», хоч і надрукований вісім років тому, на сьогодні знову є вельми актуальним твором. Бо вже не у вигаданій ситуації, а в нашому сьогоденні (точніше, в сьогоденні нашого Північного Сусіди, а відповідно, і в нашому) дедалі сильніше і страшніше вимальовується згадана в романі «Ідея Спільної Долі». Спільної долі, яку нав’язують усім, хто цього не зовсім хоче і зовсім не хоче. І в кого стане відваги спротивитися Великій Ідеї?
Артем Верещагін – о, яке ім’я! Вже цього одного достатньо, аби зацікавити читача… а тим більше тих, хто має з ним справу в романі як із супротивником. Всесвітньо відомий альпініст. Боєць кримського «спецназу»-форсіз. Його друг – грузинський князь і потомок князів Гія Берліані. Також альпініст. Блискучі люди!
Війна відкрита і прихована, маніпуляції і зради «власть імущих», боротьба не за острів, а за себе – за волю, за право бути собою і самому вирішувати свою долю. А не коли маріонетковий «законно обраний» уряд вирішує тебе ощасливити. Або знищити, якщо ти проти. Знищити чи то фізично, чи то інформаційно, створивши довкола твого імені «народну неприязнь».
Ніхто не вирішує «бути героєм», бо це просто поза і дурість. Але якщо життя ставить перед вибором: бути героєм або нікчемою – то, буває, люди стають героями.
Ольга Брилёва. Ваше благородие.
Изд-во ФОЛИО, М., 2001.
фінансово.
Щиро дякуємо!
