Народження і смерть — антоніми, які стали синонімами

Роздуми над Словом Божим на свято св. Стефана, первомученика

На другий день після народження — смерть. Вчора — про народження Ісуса, сьогодні ж — про смерть Степана.

В дитинстві, щоб краще розвинути нашу уяву та асоціативний ряд, давали гру, де треба було  поєднати між собою слова з протилежними значеннями. В дитинстві я б точно поєднала слово «народження» зі словом «смерть». Так би я зробила, коли мені було 6,8,10, проте, зараз, для мене ці слова стали своєрідними синонімами дорослості.

вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть

Видаватимуть синедріонам та синагогам. Ми, як українці 21 століття, переконані, що точно вже ніколи не попадемо до синедріону, а в синагогу підемо хіба що на екскурсію. Тому, перше пророцтво мучеництва нам точно не загрожує. Проте, у кожного з нас свої власні синедріони та суди.

Під час синедріонів збиралися 72 первосвящеників, книжників, старійшин для вирішення релігійних та судових питань. Ті, хто мали б бути заглибленими у Слові, хто знали його досконало, стали одними із «катів» відповідно до пророцтва Ісуса. Якщо є кат, то має бути і знаряддя тортур. Що ж роблять на зібранні? Правильно, говорять. Тому, якщо керуватися логікою, таким знаряддям тортур виступає ніщо інше, як язик.  Вбити можна не тільки фізично, вбити можна духовно та морально. Одне слово може дарувати життя і одне слово може його забрати. Ті, хто мали б проголошувати Боже Слово, оновлювати ним душі інших, натомість, вбивають.  І, як на мене, така смерть ще гірша, ніж фізична. Бо якщо просто помреш, то тут все зрозуміло – за що і чому. Коли вбивають словом, залишають по собі пустку всередині, стан напівживого існування.

Нам дуже легко провести паралелі, ставлячи себе в ролі жертви: «Я — жертва, в мене все погано». А спробуйте сказати «Я — кат, я вбиваю інших».  Важко, зате правдиво.  Якщо наступного разу захочете обмовити когось, «перемити кісточки», то уявіть себе з сокирою або пилою в руці. Непогана картинка, чи не так? І хай фантазія стане допоміжним знаряддям у боротьбі з цим гріхом.

«Бичування в синагозі» або ж як варіант для християн  — «Масакра в Церкві». Під такою назвою спокійно могли б виходити трилери або фільми жахів. Проте, це може бути нашою реальністю. Знову ж таки, можемо застосовувати широкий спектр методів тортур — від осуду внутрішнього до обговорення та бажання бути кращими. Питання тільки в тому, чи вміємо ми це помітити і вчасно зупинитися?

Ісус говорить стерегтися людей, що вбивають, бичують, на суди видають. Якщо стерегтися, значить — уникати або ж тікати. Проте, чи справді Бог хоче, щоб ми стали відлюдниками, які жахаються людей? Слово «стережіться» або ж просЕхете має три значення і лише одне із них означає «берегтися, стерегтися». Два ж інших є як певними антонімами до того значення, що застосовується в нашому перекладі — «звертати увагу, прислухатися» і навіть більше «присвячувати себе, приєднуватися». Відчуваєте різницю? Ісус не просить нас ставати людьми у футлярах, які стороняться болю від інших. Він нам відкрито говорить — «Так, вони будуть Вас обмовляти, причиняти смерть, а Ви — любіть, єднайтеся з ними, ставайте частиною їхнього життя». Хто вистоїть до кінця — той спасеться. Хто любитиме до кінця — той спасеться.

Те, що має давати життя, приносить смерть. Знаходимо життя, віддаючи його іншим. В дитинстві я б точно поєднала слово народження зі словом смерть, проте, зараз для мене ці слова стали синонімами.