Близько 300 музейних предметів розкажуть про наших земляків — в’язнів нацистського концтабору та вояків Першого Українського фронту, що його визволяли. Виставку «Концтабір Аушвіц – український вимір. Дослідження, документи, свідчення» відкриють у столиці до 70-річчя визволення Аушвіцу та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Так Україна розпочинає згадувати головні події минулої війни до 70-річчя її завершення.
Про це повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті.
Представлено колекцію з фондів Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, із залученням матеріалів Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпропетровськ).
Серед експонатів — малюнки, ескізи та графіка художника 1-го Українського фронту київського єврея Зіновія Толкачова, який один із перших побачив Аушвіц після визволення. Вражений нацистськими злочинами, художник створив графічні серії «Освенцим» та «Квіти Освенцима».
Відвідувачі зможуть побачити документальні матеріали учасників визволення Аушвіца та його в'язнів: військовополонених, учасників українського визвольного руху, остарбайтерів, євреїв з України, колишніх малолітніх в’язнів.
Відкриють виставку Міністр культури В’ячеслав Кириленко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій, Генеральний директор Національного музею історії Великої Вітчизняної війни Іван Ковальчук.
Виставка відкриється у понеділок, 26 січня, 12.00 год. за адресою м. Київ, вул. Лаврська, 24, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».
Як відомо, Аушвіц — один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940‑1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору.
Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1.3 млн. осіб, з яких 1,1 млн були знищені. Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців. Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 15 тис. осіб – вихідців з України: військовополонені червоноармійці; члени Організації українських націоналістів; депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт.
17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти змусили пішки відійти (т.зв. «марш смерті») в тил Третього Райху. 27 січня 1945 р. війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тис. залишених в’язнів концтабору Аушвіц. Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро. На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка. В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.