У спільноті Церкви є чимало душ, котрі добре напрацювалися для Царства Небесного. Воно, за думкою св.Йоана Апостола, все ж таки розпочинається на землі, і будувати його потрібно починати вже тут. До таких подвижників належить і Тома Кемпійський (1379-1471), фламандський монах-августинець, священик, якому належить – або, точніше кажучи, йому найчастіше приписують – авторство трактату «Наслідування Христа».
Наперед заведи мир у себе, а тоді зможеш ще й інших заспокоювати.
Тихомирна людина більш помічна, ніж там, що дуже вчена.
Пристрасна людина навіть добру річ на зле оберне і при тому щось зле гадає.
Добра тихомирна людина обертає усе на добре.
Хто завів у себе святий спокій, той не підозрює нікого; а хто з будь-чого невдоволений, того постійно триважать всякі підозріння; такий ні сам не має спокою, ні іншим людям не дасть.
Він часто таке верзе, чого б не повинен казати, і тим легковажить, що найбільше придалося б йому зробити.
Він уважає на те, що інші люди мають робити, а не дбає про те, до чого сам зобов’язаний.
Так подбай насамперед про себе; щойно тоді по справедливості можна буде тобі дбати і про ближнього.
Ти вмієш гарненько виправдати і прикрасити свої вчинки, а не хочеш прийняти вибачень інших людей.
Бубло б справедливіше, якщо б ти себе звинувачував, а свого брата виправдовував.
Коли хочеш, щоб люди тебе терпіли, то й ти також терпи їм.
Вважай, як далеко тобі ще до правдивої любові й покори: вона не вміє ні на кого гніватися, ні нарікати, хіба тільки на себе.
Невелика заслуга спілкуватися з добрими і лагідними людьми, бо це вже від природи всім миле. Кожна людина воліє мати спокій і більше любить таких, що ожнієї думки з нею.
Але прожити тихомирно з такими, які вперті, перекірливі, непорядні або наші противники – це велика благодать і вельми похвальне і мужнє діло.
Є такі люди, до в собі мають спокій і з іншими людьми також живуть у спокої.
А є й такі людиська, які самі не мають спокою і в інших його забирають; прикрі вони для інших, але для себе все-таки прикріші.
І такі бувають, що самі спокійні, а ще й інших намагаються втихомирювати.
А увесь наш спокій у цьому нужденному житті має грунтуватися радше на покірній терпеливості, ніж на врасзивості та прикрості.
Хто краще вміє терпіти, той більший матиме мир.
Такий себе переміг, він пан над світом, друг Христа і наслідник неба.
З книжки «Наслідування Христа», книга ІІ, «Спонуки до духовного життя».
Цит.за виданням: Тома Гемеркен Кемпійський, «Наслідування Христа», Львів, «Свічадо», 1996
фінансово.
Щиро дякуємо!
