Католицька Церква не залишає Антарктиду. Закрито тільки Сніжну каплицю новозеландської місії.
Минулого тижня гучний розголос викликала новина про те, що Католицька Церква залишила Білий континент із закриттям Сніжної каплиці — єдиного католицького храму, розташованого в Антарктиді. Церковні ЗМІ говорили про це з гіркотою і смутком, а антицерковні — з відкритим злорадством. Однак одразу ж слід зазначити, що ця новина неповна. Після закриття католицької місії, яка залежала від Нової Зеландії, в Антарктиді далі успішно продовжують апостольство католицькі священики з Аргентини та Чилі; Міжнародна антарктична програма передбачає спорудження каплиці на італійській станції Маріо Дзукеллі; є шерег каплиць на субантарктичних островах.
Отже, про що йшлося і яке становище на сьогодні.
Радіо Нової Зеландії повідомило, що після 57 років діяльності буде закриту Сніжну каплицю на новозеландській дослідницькій базі, а священик о. Дон Дейл, який служив тут із 1984 року, відкликаний до США. Він пояснив, що закриття місії пов’язане зі зменшенням кількості працівників наукової бази та скороченням бюджету. Однак вірні не залишаться без духовної опіки: на станцію прибуде військовий капелан.
Але, як було сказано, присутність Католицької Церкви в Антарктиді не переривається — там служать численні аргентинські та чилійські священики, які продовжують євангелізаційну місію. Про це інформує аргентинське католицьке прес-агентство AICA. Аргентинська місія розпочалася ще 1946 року, з прибуттям першого священика-єзуїта Феліпе Леріда, який був першим, хто відправив Святу Месу в Антарктиці та встановив 8‑метровий хрест. Він отримав особливе благословення від Папи Пія ХІІ. Тепер священики служать на трьох наукових станціях: Марамбіо, Бельґрано та Есперанса.
У Марамбіо розташовані наукова та військова бази Аргентини. Каплиця присвячена Матері Божій з Лорето (Італія), Небесній Покровительці авіаторів. У храмі вшановується копія статуї Пресвятої Богородиці з Лухана — найвідомішого марійного санктуарію в Аргентині. Отець Пабльо Кабажеро Каранік, який очолює місію в Марамбіо, розповів, що священики розгортають широке апостольство у цій частині Білого континенту. 5‑го березня 2014 року тут відбулось освячення дзвіниці, найпівденнішої у світі. Згодом до цих священиків зателефонував сам Пап Франциск.
На станції Бельґрано‑ІІ споруджено незвичайний храм Божої Матері Сніжної, повністю зроблений з льоду. Тут вгановують Пресвяту Богородицю з Ітаті — марійного відпустового місця на півночі Аргентини.
У каплиці на станції Есперанса, яка присвячена святому Францискові з Ассизі, зберігаються цінні реліквії: розарій і піуска (невелика біла шапочка, яку надягає Папа), подаровані Святішим Отцем Франциском, та мощі святого Франциска з Ассизі.
На базі Карліні діє каплиця Матері Божої делла Валле, на станції Оркадас — храм Марії Морської Зорі, а на науковій базі Сан Мартін є каплиця Христа-паломника.
На чилійській території, у Вілья-лас-Естрельяс, споруджено храм Святої Марії, Цариці Миру.
Католицька Церква завжди присутня на Білому континенті й розвиває свою місію, відповідно до вимог сучасності. Раніше єдиним засобом комунікації зі світом були радіоприймачі, і працівники наукових станцій почувалися дуже самотньо. Розмови із священиком становили велику розраду. Інтернет змінив цю ситуацію, але вірні й надалі прагнуть духовного проводу. Священики, які служать в Антарктиді, відправляють Святі Меси, уділяють Святі Таїнства, дбають не тільки про релігійні та духовні потреби вірних, але займаються питаннями культури й освіти, дбають про створення атмосфери тепла і приязні, що дуже важливо у цьому віддаленому закутку Земної кулі.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
