Повний текст промови Папи Франциска до ув’язнених
27 вересня 2015 р.
Філадельфія
Любі брати і сестри!
Дякую, що прийняли мене й дали змогу бути тут і провести цей час із вами. Це важкий, повний боротьби час. Я знаю, що це болісний період не лише для вас, але також для ваших родин та усього суспільства. Сім’я або суспільство, яке не може розділяти чи сприймати серйозно біль своїх дітей, вважає його чимось нормальним і неминучим, — стає «заручником» самого себе, жертвою тих самих речей, що викликають біль.
Я тут як пастир, але насамперед — як брат. Я тут, щоб розділити вашу ситуацію та зробити її своєю. Я прийшов, щоби ми могли помолитися разом, віддати нашому Богу все, що завдає нам болю, але також і все, що дає нам надію, аби ми могли отримати від Нього силу воскресіння.
Я роздумую над сценою з Євангелія, що описує, як Ісус миє ноги своїм учням на Тайній Вечері. Учням було дуже важко прийняти цей акт. Навіть Петро відмовився, кажучи: «Ти повік мені ніг не обмиєш» (Йн 13, 8).
У ті часи був звичай: мити ноги тому, хто увійшов до твого дому. Таким чином люди вітали гостей. Дороги тоді не були брукованими, вони були вкриті пилом і дрібним камінням, яке могло застрягати в сандалях. Кожен, хто проходив тією дорогою, мав брудні ноги, у синцях та подряпинах від камінців. Ось чому Ісус обмиває ноги: наші ноги, ноги своїх учнів, тоді й зараз.
Життя — це подорож різними дорогами та різними стежками, кожна з яких залишає на нас свій слід. Віра дає нам знати, що Ісус шукає нас. Він прагне зцілити наші рани, загоїти наші ноги, поранені під час самотньої подорожі, обмити кожного з нас, очистити від пилу нашої подорожі. Він не питає, де ми були; не запитує, що робили. Навпаки, Він каже нам: «Коли Я не вмию тебе — ти не матимеш частки зо Мною» (Йн 13, 8). Якщо я не вмию твоїх ніг, не зможу дати тобі життя, про яке Отець завжди мріяв і для якого тебе створив. Ісус приходить, щоб зустріти нас, відновити в нас гідність Божих дітей. Він хоче допомогти нам почати заново, продовжити нашу подорож, відновити надію, повернути віру та довіру. Він хоче, щоб ми йшли далі шляхом життя, усвідомили свою місію; усвідомили, що ув’язнення — це не те ж саме, що вигнання.
Жити означає «забруднити свої ноги» на повних пилу дорогах життя та історії. Усі ми потребуємо очищення, обмиття. Учитель неустанно шукає кожного з нас, аби допомогти нам продовжувати нашу подорож. Господь шукає нас; до кожного з нас Він простягає свою руку.
Боляче бачити тюремні системи, не зацікавлені у зціленні ран, заспокоєнні болю, пропонуванні нових можливостей. Боляче бачити людей, які вважають, що тільки інші потребують очищення, та не помічають власної втоми, болю й ран, які є також утомою, болем і ранами всього суспільства. Господь дає нам чіткий знак: Він обмиває наші ноги, щоб ми могли приступити до столу — столу, з‑за якого Він не хоче вигнати нікого; столу, накритого для кожного з нас, і до якого усі ми запрошені.
Цей час у вашому житті може мати лише одну мету: допомогти вам повернутися на правильний шлях, допомогти вам повернутися в суспільство. Кожен із нас є частиною цієї боротьби, усі ми покликані допомогти, заохотити та уможливити вашу реабілітацію, якої кожен шукає і бажає: ув’язнені та їхні родини, виправні установи, соціальні й освітні програми; реабілітацію, яка винагороджує і підносить бойовий дух усієї громади.
Ісус запрошує нас до участі в Його долі, Його способі життя й поведінки. Він вчить нас бачити світ Його очима, яких не може засліпити дорожній пил, які прагнуть очищати, зцілювати й відновлювати. Він просить нас створити нові можливості — для ув’язнених, їхніх родин, виправних установ і суспільства загалом.
Я закликаю вас саме таким чином ставитися одне до одного та до всіх, хто в той чи інший спосіб є частиною цієї установи: зробіть дійсністю нові можливості, нові подорожі, нові стежки.
Кожен із нас має щось, від чого треба звільнитись і очиститись. Нехай усвідомлення цього надихає вас жити в солідарності, підтримувати одне одного і шукати добра для інших.
Давайте поглянемо на Ісуса, який обмиває наші ноги. Він — «дорога, правда і життя». Він приходить, аби врятувати нас від брехні, нібито ніхто не може змінитися. Він допомагає нам здійснити подорож шляхами життя та самовираження. Нехай сила Його любові та Його Воскресіння завжди будуть стежкою, що веде вас до нового життя.
За матеріалами: Rome Reports
Переклад: Анастасія Подлюк, СREDO
Фото: abc13.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
