Татуювання на тілі нині переживає відродження. У Сполучених Штатах вже щоп’ята людина носить принаймні одне тату. Це удвічі більше, ніж десять років тому.
Зірки шоу‑бізнесу, спортсмени, ба навіть модель популярної ляльки Барбі мають чимало і доволі помітних татуювань. З огляду на поширеність цього явища слушно постає питання для християнина — а що на це каже Біблія?
Найкоротша відповідь: нічого. Принаймні — нічого конкретно визначеного. У Біблії нема згадок про татуаж у сучасному розумінні. Деякі християни вважають татуювання на тілі смертним гріхом, адже Бог чітко це заборонив, говорячи: «Заради померлого не робіть надрізів на тілі вашому, не наколюйте на собі письма. Я Господь» (Лев 19, 29).
Для інших християн ці слова не становлять категоричної заборони на татуювання тіла, оскільки це наказ старозавітного закону, від виконання якого християни звільнені.
Досліджуючи інтернет у пошуках відповіді на питання про татуаж, можемо зустріти саме ці дві позиції. Обидві помилкові, адже Біблія нічого не говорить про прикрашання шкіри картинками, візерунками чи текстами шляхом введення під неї туші. А саме це і є татуюванням в сьогоднішньому його розумінні.
Варто також дослідити контекст запровадженої заборони. Ізраїльтяни після звільнення з полону розташувалися між Єгиптом і Ханааном. Сучасні археологічні дослідження виявили, що у стародавньому Єгипті відомим був звичай прикрашати тіло татуюванням. Але стосувався він лише жінок. Це були символи бога Беса на тих частинах тіла, які асоціювалися з плідністю (груди, стегна, живіт).
В Ханаані, окрім татуювання тіла різними барвниками, практикувалися інші форми втручання у шкіру: випалювання знаків, надрізи або ж скальпування шкіри. Археологічні дослідження підтвердили: те, що Біблія каже про ханаанців, які калічать тіло із ритуальною метою (пор. 1 Цар, 18, 28), є правдою. У світлі цієї інформації бачимо, що слова з книги Левіт виражають заборону Бога щодо ритуального травмування тіла і розміщення символів поклоніння іншим богам, але вони не стосуються автоматично наших сучасних татуювань.
Цей висновок не означає, що тепер можемо абсолютно легковажно робити татуювання на тілі, бо Бог цього не забороняє. В подальшому, варто ґрунтовно обдумати рішення щодо нанесення тату, особливо, якщо ти — християнин. Наведені нижче питання можуть допомогти у процесі осмислення рішення.
Тіло
Позаяк Біблія безпосередньо не висловлюється про татуажі: ані забороною, ані заохоченням, — то чи існують у зв’язку з цим якісь інші вказівки, що допомагають зорієнтуватися у цій темі? Ми знаємо, що наше тіло це не наша абсолютна власність, а храм Святого Духа (див. 1 Кор 6, 19‑20). Біблія чітко показує, що воно є плодом праці самого Бога і не може бути деформоване. На відміну від поганських народів, стародавні ізраїльтяни дотримувалися саме цієї істини. Сьогодні можемо зустріти людей, які так видозмінили своє тіло, що виглядом своїм уподібнюються до тваринного світу або й навіть до позаземного. Варто задати собі питання, до якої міри ми можемо втручатися в тіло — так, щоб не спотворити краси людських форм, даних нам самим Богом.
Мотивація
Для чого робити татуювання? Якщо воно є лише вираженням бунту проти батьків, то, може, варто ще раз це обдумати (див. Еф 6, 1‑3). Художник може бачити в ньому інструмент самовираження. Для віруючої людини пріоритетною метою є слава Божа, а не самовираження (див. 1 Кор 10, 1). Це означає, що увагу і зацікавлення ми спрямовуємо на Нього, а не на себе. Виконання тату з наміром свідчити про Бога виглядає шляхетною метою, проте слід пам’ятати, що це не основний і не найефективніший спосіб євангелізації. Він не звільняє нас від свідчення про Нього нашим щоденним життям. Наше спасіння залежить не від того, чи є у нас наколотий на плечі фрагмент із Біблії, а від того, чи живемо згідно з цими словами.
Пристойність
На що хочеш звернути увагу інших, роблячи татуювання? На Бога чи на себе? Тату вирізняє частину тіла, на яку нанесене. Дуже сумнівно, щоб наколоті на сідницях релігійні мотиви насправді мали євангелізаційне завдання. Беручи до уваги пристойність, татуювання могли би бути невеликі, відповідно розташовані і в обмеженій кількості.
Корисність
Чи роботодавець прийме на роботу кандидата з наколкою? Багато фірм не бажають, щоби татуювання у працівників були помітними. Вони можуть вимагати, щоб ці місця були прикриті, оскільки вважають, що це сприятиме позитивному іміджі компанії. Тож, вирішуючи зробити тату, чи ти не боїшся зіткнутися з труднощами в пошуках гарної роботи?
Послання
Що ти хочеш донести світові? Татуювання має велику силу впливу і є сильним каналом повідомлення, розповідаючи, що насправді важливе для його власника. «Наколки» не змиваються; часто вони залишаються на тілі до кінця життя. Як довго ти готовий ідентифікувати себе зі змістом «наколки» на твоїй шкірі? Сьогодні дедалі частіше говорять про синдром «розчарування татуажем» (шкодування про нанесення татуювання). Цілком імовірно, що в майбутньому ти перестанеш так сильно ідентифікувати себе зі своїм татуюванням, остаточно шкодуючи про таке рішення. Слід уже зараз пам’ятати про це.
Гроші
Чи нанесення тату — це зважена витрата? Не існує однієї ціни на татуювання. Кожен зразок має свою власну ціну, залежну від розміру та рівня складності роботи. Ціна за процедуру становить 500-3000 грн, залежно від вибраного тату і часу виконання, що може займати 4, 6, або й 8 годин. Варто також пам’ятати, що видалення небажаного татуювання це частіше за все більший розхід, ніж його нанесення. Християнин має пам’ятати про відповідальність перед Богом за те, як він розпоряджається грошима.
Здоров’я
Із татуюванням пов’язана реальна загроза здоров’ю. Одна з американських клінік застерігає від недооцінення цього ризику. Вона заохочує своїх пацієнтів, щоб рішення про нанесення тату не приймалося похапцем. Також надає інформацію, що процедура виконання татуювання може мати різні серйозні наслідки, як наприклад, алергії чи різні зараження, зокрема гепатитом типу B і C. Треба пам’ятати, що під час татуювання пробивається шкіра, а отже, створюється небезпека контакту нашої крові з різними бактеріями. Тату‑салони — це не стерильні процедурні кабінети, тож слід це пам’ятати, вирішивши їх відвідати.
Обдумай це питання. Не вирішуй нічого в поспіху, під впливом емоцій. Знайди час, щоб порозмовляти про це з людиною, якій довіряєш.
За матеріалами: Deon.pl
Переклад: Регіна Косуба, СREDO
Музика: Oleksii Kaplunskyi (LesFM)
фінансово.
Щиро дякуємо!
