Ми часто оминаємо увагою той факт, що Ісус народився під час перепису населення. Кожному з нас відомі такі урядові програми, які перетворюють кожну людину на «цифру» на аркуші паперу або в електронній таблиці.
Святий Йоан Павло ІІ вважав, що цей маленький історичний факт має свій сенс, і що народження Ісуса під час перепису може спонукати нас відновити нашу власну людяність.
Він розмірковував про цю деталь Різдва Христового під час свого звернення «Urbi et Orbi» на Різдво 1978 року:
«[Ісус] — один із мільйонів людей, які народжувалися, народжуються і будуть народжуватися на землі. Людина — це пункт у величезному діапазоні статистики. Недаремно Ісус прийшов у світ під час перепису населення, коли римський імператор хотів дізнатися точну кількість підданих на своїй території. Людина — це об’єкт, який підлягає підрахунку, який розглядають із точки зору кількості, один із багатьох мільйонів».
Але це ще не кінець історії. Святий Йоан Павло ІІ пояснював, що кожен із нас — не просто число:
«Але у той самий час, людина — це окрема істота, унікальна і неповторна. Якщо ми святкуємо народження Ісуса з такою урочистістю, то маємо засвідчити: кожна людина — унікальна і неповторна. Якщо наша людська статистика, людські категорії, людські політичні, економічні та соціальні системи і просто людські можливості не забезпечують того, щоб людина могла народитися, жити і діяти як унікальна та неповторна особистість, то все це забезпечує Бог. Для Бога і перед Богом людина завжди є унікальною і неповторною, кимось продуманим і вибраним від вічності, кого ідентифікують і називають на його власне ім’я».
Світ може думати, що кожен із нас — лише цифра на папері, але Богові відоме наше ім’я!
Різдво стосується не лише народження Ісуса, але й гідності людини, гідності кожного з нас.
Бог став одним із нас, щоб ми побачили, наскільки нас люблять і цінують.
Ти — не цифра. Ти син або дочка Бога.
Бог прийшов у світ, щоб особисто ти мав життя вічне!