«Мене непокоїть, що заклики до миру входять в одне вухо і виходять з іншого», — сказав Папа Франциск в інтерв’ю аргентинському телеканалу «Orbe 21».
Розмова зі Святішим Отцем була записана невдовзі після завершення Синоду про синодальність у жовтні 2024 року. Франциск зізнається, що стурбований «універсальною тенденцією до самознищення через війну». Відтак говорить про Ювілей: нехай він буде «часом прощення», а не «асоціюється з релігійним туризмом».
Занепокоєний Папа: саме такий образ проступає з понад 45‑хвилинного інтерв’ю аргентинському католицькому телеканалу «Canal Orbe 21». Папа, занепокоєний «загальною тенденцією до самознищення війнами», «лицемірством» розмов про мир і водночас «озброєнням» конфліктів. Папа, стурбований насильницькою смертю матерів, дітей, неповинних цивільних або молодих людей на фронті, а також відсутністю діалогу та ослабленням інституцій.
Розмова після синодальної асамблеї
Папа Франциск дав інтерв’ю телеканалові, який він сам, бувши архієпископом Буенос-Айреса, заснував як архідієцезіальний. Розмова з журналісткою Марією Бернардою Льоренте, записана через кілька днів після завершення Синоду, вийшла в етер у п’ятницю 20 грудня, напередодні відкриття Ювілею-2025.
Святий Рік, а також Синодальна асамблея, реформи та майбутнє Церкви — ось теми діалогу, проведеного в Домі св.Марти. Більша частина розмови присвячена поточним подіям у світі, починаючи з війни, яка — про що багато разів повторює Франциск — є «поразкою людства».
Тенденція до самознищення
«Мене непокоїть, що численні заклики до миру з боку міжнародних організацій входять в одне вухо і виходять з іншого. Є також глибинне лицемірство: ми говоримо про мир, але озброюємо війну», — обурюється Папа Франциск. Він повторює, що «одними з найприбутковіших інвестицій у Європі є інвестиції в заводи з виробництва озброєнь. Таким чином, ми організовуємо мирні конференції та зустрічі, але продовжуємо виробляти зброю, щоби вбивати».
Папа вбачає у цьому «універсальну тенденцію до самознищення через війну». Зокрема, у війнах в Україні та у Святій Землі, за його словами, мають місце «злочинні» дії, які «більше схожі на партизанщину, ніж на війну». Посилаючись на події в Газі, Франциск пояснює: «Коли бачиш матір із двома дітьми, яка виходить на вулицю, бо пішла за чимось додому, і повертається до парафії, де знайшла притулок, а її розстрілюють без жодної причини, — то це не війна з належними правилами ведення війни. Це жахіття».
В контексті розмови про війну в Україні Папа зазначає, що бачить «велике лицемірство». «Існує нагальна потреба в мирному договорі, — каже він, — але коли говорять про мир, то починаються “танці” навколо другорядних речей». Папу непокоїть той факт, що молоді чоловіки йдуть на фронт в Україні: «Скидається на те, що у них нема багато чоловіків, в той час як у Росії їх дуже багато».
Ослаблення інституцій
Папа не може сказати, «які саме механізми дають збій»; але, «безумовно, бракує особистої етики. Зустрічі, які проводяться для досягнення миру, є зустрічами за інтересами».
Діалог є важливим, підкреслює Франциск, і Європейський Союз мав би потенціал для його здійснення; але ці інституції «також трохи ослабли». «Якщо немає діалогу, не буде миру», — вважає Святіший Отець. Із такою ж рішучістю він вказує на негаціонізм (позицію відкидання) або мову ненависті, які мало сприяють діалогові: «Негаціонізм завжди отруйний, — каже він в інтерв’ю, — негаціонізм є самогубством. Тільки реальність допоможе вам знайти вихід із конфліктів».
Не менш небезпечне, з погляду Папи, те, «коли релігія стає чимось схожим на державну політику». Явище, яке, здається, не зустрічається на Півдні — наприклад, в країнах Азії та Океанії, які він відвідав у вересні: там, згадує Святіший Отець, «панує повага, діалог. Я ніде не зустрів переслідування християн на релігійному ґрунті. Як і навпаки, інших релігій. Ці країни є прикладом співіснування».
Здатність вибачатися
У розмові про подорожі було згадано про паломництво до Канади у 2022 році, під час якого Папа Франциск вибачився перед корінними народами за минулі зловживання й насильство з боку представників Католицької Церкви. «Коли бачиш помилку, ведеш діалог і вибачаєшся, — це хороший крок до миру: завжди, завжди».
Для Церкви важливо вміти вибачатися — так само як і вміти слухати. Саме для того, щоб розвивати вміння слухати, був скликаний Синод на тему синодальності. Він, як підкреслив Франциск, «охоплює проблеми людства і Церкви сьогодення, прагнучи вирішувати їх шляхом діалогу». У зв’язку з цим Папа згадав про зустріч із жінками, які брали участь в асамблеї: близько сотні жінок, які «відважно висловлювали свої ідеї, — що було нечувано 40 років тому».
Церква повинна прямувати вперед зі «всіма, всіма, всіма»
У цьому ж ключі Папа Франциск пояснює оте «всіх, всіх, всіх», яке він хоче зробити візитною карткою Церкви і яке, як він визнає, породило чимало «балаканини».
«Мене часто запитують про допуск до Церкви, і я повторюю те, що сказав Ісус у Євангелії: всіх, всіх, всіх. І грішників? — Всіх, і щоб вони могли розміститися в межах своєї ситуації; але всі — всередині. Всі всередині, і всередині нехай відбувається розпізнання, нехай відбувається діалог; і, можливо, якщо хтось прокрався з поганими намірами, з поганим налаштуванням, то буде вилучений», — каже Папа. І додає:
«Багато хто каже, що Церква повинна засуджувати те чи інше. Так, вона судить моральність людей; але вона приймає їх, щоб допомогти їм іти вперед. Ніхто з нас, хто перебуває всередині Церкви, не є святим: ми всі є грішниками, і Церква допомагає нам вирішувати наші проблемні ситуації».
Лихо догматизму та ідеологій
Справжнім злом у Церкві є «догматизм» та «ідеології». У зв’язку з цим Папа згадує, як за часів його дитинства не дозвлялося відвідувати домівки розлучених, бо вони «в смертному гріху». «Це був догматизм», — каже він: «Ми повинні навчитися не замикатися в пастці наших конфліктів».
Молодим віруючим Папа радить насамперед остерігатися ідеологій: «Коли бачиш молодих людей, які належать до цих організацій, більш ідеологічних, ніж християнських — правих, лівих, неважливо, — вони є маленькими монстрами, прив’язаними до ідеї».
Повертаючись до теми молоді, Папа Франциск звинувачує економічні моделі жорсткої економії на освіті та культурі в деяких країнах: «Запроваджувати жорстку економію в освіті — це сплановане самогубство країни. Не можна допускати економії в освітньому розвитку країни, це злочин», — підкреслює він, не добираючи слів. «Освіта — це пожива», а тому «в дещо диктаторських країнах, чи то декларованих, чи то замаскованих диктатурах», вона стає однією з головних «жертв». «Або тебе ідеологізують, щоб ти змінив свою голову, або, у ліберальному випадку, потихеньку її підрізають, чи не так? І тільки діти багатих можуть мати доступ до вищої освіти», — зауважив Святіший Отець.
Ювілей — період оновлення і прощення
Відтак акцент на прийдешньому Ювілеї, періоді «цілковитого оновлення».
«Іноді, — зізнається Папа, — я боюся, що він може асоціюватися лише з релігійним туризмом», тоді як він «є часом прощення, радості, переосмислення багатьох особистих і суспільних речей. Ювілей, який зводиться до туризму, не є корисним; це мене лякає».
Саме тому Папа вирішив поширити його на всі дієцезії, «щоб кожна людина у своєму місті могла його відсвяткувати без необхідності подорожувати».
На черзі — жінка-префект дикастерію
Наприкінці інтерв’ю співрозмовники говорили про важливість штучного інтелекту, який, безумовно, не позбавлений ризиків: «Штучний інтелект — це виклик: або ми приймемо його, або нас зжеруть. Ми повинні підходити до нього з людськими критеріями».
Крім того, йшлося про деякі особисті переживанняПапи. Наприклад, про те, що він почувається «бідолахою, над яким Бог змилосердився»; а також про реформи, проведені під час його понтифікату: «Переміни справжні, бо їх треба було зробити… Тепер на черзі — жінка-префект дикастерію, і прямуємо далі. Нехай жінок стає дедалі більше».
Насамкінець папа звернувся зі словами заохочення до аргентинського народу: «Продовжуйте боротися, захищайтеся від ідеологій і не дайте себе обдурити; боріться за свої права».
Сальваторе Чернуціо, Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
