Коли дитина приймає у Церкві Таїнство Хрещення, її батьки обирають пару дорослих людей, які стають її хресними батьками і мають супроводжувати її в духовному зростанні. Однак не всі хресні батьки добре розуміють ту роль, яка на них покладена (а точніше: на яку вони самі погодилися).
Дехто час від часу згадує своїх похресників у молитві; хтось насправді стає духовним наставником; дехто не забуває вітати з днем народження і дарувати подарунки; а хтось згадує, що має похресника, тільки тоді, коли він/вона запрошує на весілля…
Є хресні батьки, які насправді докладають зусиль для того, щоб відіграти важливу роль у духовному — і не тільки — житті дитини. Вони стають прикладом того, як треба ставитися до ближніх, як жити своє життя вірою і в усіх життєвих обставинах покладатись на Бога.
Однак, на жаль, є люди, які навіть не пам’ятають імен своїх хресних батьків; вони навіть не впевнені, ким ті є, а тим більше, не пригадують, коли бачили їх востаннє. І, мабуть, у таких випадках часто справа не в тому, що хресні батьки зумисно занедбали свої обов’язки, а в іншому: вони не знають, що означає бути хресними батьками! Чи їхні обов’язки закінчуються одразу після обряду хрещення? Чи обмежуються вони виключно днями народження похресника? І що взагалі означає бути хорошими хресними батьками в житті людини?
Батьки — головниі вихователі дітей, а хресні батьки — особливий духовний «додаток». В енцикліці «Casti connubii» папа Пій ХІ написав: «Благословення нащадків, однак, не довершується лише народженням їх, але потрібно додати ще щось, а саме — відповідне їх виховання». Батьки відповідальні за «освіту нащадків» — розуму, тіла й душі, — а хресні батьки мають допомагати їм. Разом батьки і хресні батьки допомагають духовно зростати в близькості до Бога. І ця допомога не закінчується після обряду Таїнства Хрещення. І якщо вам таки пощастило стати хресними батьками — що зробити для того, щоб бути найкращими?
Пропонуємо сім підказок, аби добре виконувати своє покликання хресного тата чи мами.
1. Молись за свого похресника/похресницю.
Завжди пам’ятай його/її у своїх молитвах і проси Бога, щоби показав тобі, яким чином найкраще надати допомогу чи підтримку. Молитва також допоможе тобі побачити, як жити своїм покликанням хресного тата/мами. І хоча широко розповсюдженим є припущення, що «батьки й так моляться за свою дитину», та наші похресники потребують усіх можливих молитов — як і всі ми. Не соромся молитися за свого похресника так часто, як би ти молився за нього, коли б він був твоєю дитиною.
2. Не будь чужим.
Якщо відійдеш із життя дитини одразу після хрещення, то ти не тільки пропустиш його/її життя, а й занедбаєш свою роль як хресного тата/мами. Можливо, ти — нахабна хресна мама, яка називає речі своїми іменами, чи привітний хресний тато, який ніколи не забуває надіслати листівку з привітанням… Та зрештою, хоч би якого зразка хресним татом/мамою ти виявився, то матимеш вплив на життя свого похресника. Немає двох однакових хресних батьків, і якщо ти таки був благословенний мати похресника, просто будь собою і будь із ним/нею. Якщо не знаєш, що можеш для нього/неї зробити, то просто слухай. Ти ніколи не знатимеш, чи, можливо, в цей момент ти — не та єдина особа, з ким він/вона може поговорити. Якщо тебе запрошують на святкування дня народження, Першого Причастя, випускного чи весілля — зроби все для того, щоб прийти. Не згайнуй нагоди насправді стати хресним татом/мамою в усьому житті дитини, а не лише на Хрещенні.
3. Будь прикладом.
Старайся показати похресникові: незважаючи на те, що діється у твоєму житті, чи з якими проблемами ти не стикаєшся, — ти не відступаєш від Божого плану для себе. Покажи, що він/вона також не повинні здаватися. Співай із ним/нею пісні прослави, запроси разом помолитися Розарій, запроси на вечерю і запропонуй йому/їй провести молитву перед їжею, або ж підіть разом на Літургію. Завжди є нагода для того, щоб дати своєму похресникові свідчення побожного життя.
4. Дрібниці враховуються.
Хресні батьки існують не лише для того, щоб дарувати матеріальні подарунки — хоча зазвичай вони бувають дуже щедрими. Ти можеш не бути таким само багатим, як відомий «Хресний батько» з однойменного фільму, однак завжди можеш подарувати якусь дрібничку (образок із молитвою, записку, в якій зазначено, що ти думав про нього, чи будь-що, що нагадує про Бога і твою постійну готовність допомогти). Хресні батьки потрібні для того, щоб духовно давати, і це може проявлятись у різноманітних подарунках: телефонних дзвінках, обіймах, прогулянках, вечерях чи у футбольній грі. Тут зараховується і випадковий недільний телефонний дзвінок. І ці розмови не повинні завжди бути богословського змісту. Якщо похресникові подобається футбол, поговори з ним про гру чи розкажи про те, як грав у шкільній команді. Кожна дрібничка знадобиться.
5. Хвали за найважливіші речі.
Якщо світ зосереджується на зовнішньому вигляді чи на оцінках у школі, скажи, що в похресника гарна усмішка чи що він/вона дуже добрий. Роби акцент на чеснотах. Розмовляй із ним про те, що йому найбільш цікаво, і похвали за його ентузіазм. Якщо твій похресник — проблемна дитина, то будь тим, хто вказуватиме на його хороші риси, коли його «добиватиме життя». Пам’ятай, що кожна дитина — унікальна. І говори йому про це. Кожному з нас Бог дає особливі дари і таланти, які маємо тільки ми. Допоможи похресникові побачити їх і розвивати.
6. Нехай твій похресник знає, що ти щасливий бути його хресним татом/мамою.
Якщо ти щасливий бути хресним татом/мамою, то похресник знатиме, що ти це робиш не з обов’язку чи розрахунку. Він знатиме, що ти насправді дбаєш про нього і навіть пишаєшся називати його своїм похресником. Із задоволенням розповідай, що ти говорив від його імені під час обряду хрещення, а також що відповів, коли священик запитав: «Чи готові ви допомагати батькам цієї дитини в їхньому обов’язку як християнських батьків?», а хресні відповіли: «Так, погоджуємось». І надалі продовжуй так відповідати.
7. Завжди вказуй на Бога.
Це не означає, що в кожному своєму реченні ти мусиш говорити «Бог» чи «Ісус». Живи милосердям, яке виявляє Небесного Отця і яким ділитимешся з похресником. Хоч би скільки йому/їй було років, нагадуй, що він — твій похресник і може бути дитячим та безневинним. Коли він загубиться в якійсь проблемі, нагадай йому про світло Господа і про те, що для його життя існує певний план. Ти, як хресний тато/мама, маєш перш за все вести його до Бога усіма можливими способами: телефонними дзвінками, відвідинами, листівками, історіями, підтримкою, а особливо молитвою. Похресники — це дар, і про них не слід забувати, тому не зникай з їхнього життя.
Бути хресним татом чи мамою — це велике благословення, і якщо постаратися, то можна стати найкращим хресним батьком для свого похресника. І чи ти тільки маєш стати хресним татом/мамою, чи вже є ним багато років, — ніколи не пізно сказати своєму похреснику чи похресниці, що ти любиш його/її і хочеш допомогти йому/їй дійти до Неба.
За матеріалами: Католицький оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
