Церква — це велика скарбниця молитов із безліччю «варіантів»: від «Отче наш» та інших молитов, які вчимо ще в дитинстві, через новенни (дев᾽ятниці), літанії, роздуми над Святим Письмом і медитації до молитви прославлення.
Але що робити, коли всіх цих «способів» стає замало?
Ми постійно розвиваємося
Духовне життя передбачає розвиток: людина, яка приймає Святе Причастя, сповідається та регулярно молиться, проходить на своєму шляху різні етапи стосунків із Богом. Достатньо поглянути в минуле. В дитинстві вчимося простих молитов; починаємо від знаку хреста, потім молимося словами «Отче наш», «Радуйся, Маріє» чи «Ангеле Божий». Ці молитви потім супроводжують нас протягом усього життя. Але з часом, коли доростаємо свого розуму, починаємо ставити питання. Також і Богові. Зрештою, ми починаємо оповідати Йому про свої проблеми, дякувати за отримані дари, просити про допомогу для себе і своїх близьких. Важливу роль у нашому розвиткові грають також спільноти, до яких належимо. Саме вони часто є «останньою зупинкою» в нашому духовному житті. Це добра дорога, і чудово, якщо люди нею прямують, — однаково, чи це молитовна група святого Отця Піо, Віднова у Святому Дусі, Неокатехуменат чи Живий Розарій.
Однак, іноді трапляється, що попри регулярну молитву і багате духовне життя, нам важко знайти спосіб контакту з Богом, який би нас задовольняв. «Занадто мало», що завжди нас супроводжує, викликає тільки розчарування й невдоволення. У такі моменти можна вдатися до ще однієї форми молитви — споглядального шляху (або інакше — контемпляції).
Що таке споглядальна молитва?
Споглядання насправді важко назвати молитвою. Це безумовне, вільне від будь‑якого зовнішнього впливу, перебування із Богом. Людина, яка обирає шлях споглядання, хоче просто бути з Богом, повністю виключаючи себе. Мета споглядання, тобто погляду на Обличчя Бога, вимагає залишити в стороні подяку, прохання й будь‑які розмови, які ми звикли з Ним провадити. Це трохи нагадує зустріч двох найкращих друзів: тиша, що виникає між ними, ніколи не буває незручною. Це просте, але дуже глибоке перебування в присутності іншого, вільне від будь‑яких обтяжень.
Молитва споглядання — дуже особистий спосіб молитви, оскільки виключає будь‑які очікування; це молитва надзвичайної свободи, віддання ста відсотків свого часу Богові, тільки Йому.
Дорога контемпляції часто трактується, як щось, що відволікає нас від «важливіших» справ, таких як розважання Святого Письма, медитація, формація чи праця над собою. Але що може бути важливіше, ніж зустріч з Богом, ніж присвячення Йому ста відсотків свого часу? Це пролог того, що будемо переживати колись в небі, це переддень раю на землі.
Чому саме молитва споглядання?
Споглядання це єдиний спосіб, який дозволяє нам у максимальній повноті стати в Божій присутності; але це не єдина його перевага. В забіганому світі люди не вміють втрачати час; бездіяльність вважається однією з найгірших і найменш бажаних рис. Постійний тиск із боку професійного, родинного, а часто й спільнотного життя не дає нам зупинитися; у щоденності, підживленій суспільними медіа, не може бути мови про духовний відпочинок.
Споглядальна молитва — це дар від Бога для нашого сьогодення та чудові ліки від нав᾽язаного світом темпу; це можливість справжньої зустрічі з Богом, без очікувань, тиску та зайвих слів. І саме це — як не парадоксально — її найбільша трудність: в нашій голові не вміщається, що для зустрічі з Богом потрібно так мало.
Як стати на шлях споглядання?
Це дуже індивідуальне питання. Іноді достатньо просто слідувати за своїм бажанням і почати перебувати в тихій присутності перед Богом. Оскільки споглядання полягає у певній пасивності, потрібно залишити осторонь всякі очікування — це час для Бога, не для нас. Якщо з’являється розпорошеність (а з’являється майже обов’язково), треба просто відсунути її вбік і повернутися до споглядання. У споглядальній молитві дуже важливо спостерігати за своїми почуттями, але не аналізувати їх. Якщо, наприклад, відчуваємо злість, то не намагаємося шукати її джерела, просто дозволяємо їй бути; злість, як і будь-яке інше почуття, має право у нас виникати. Такий підхід дає неймовірний комфорт і свободу.
Споглядальна молитва не є молитвою на один вечір: хто раз став на цю стежку і досвідчив силу її звільнення, ймовірно, захоче її продовжити.
фінансово.
Щиро дякуємо!
