Християнська місія — не прозелітизм, а поширення Божої любові

Суть християнської місії — не прозелітизм, а поширення безкорисливої Божої любові, щоб кожен мав змогу зустрітися ніжністю Небесного Отця. На це вказав Папа Франциск, коментуючи перед помоливою «Ангел Господній» у неділю, 7 лютого 2016 р., розповідь святого євангелиста Луки про покликання апостолів при Галилейському озері, що відбулося «в контексті щоденного життя».

Ця віра, як зазначив Святіший Отець, «не зазнала розчарування», адже сіті були настільки переповнені, що почали рватися. Рибалки були вражені, а Петро припав до стіп Ісуса та сказав: «Відійди від мене, Господи, бо я – грішник». «Цей чудесний знак переконав його, – пояснив Папа, – що Ісус є не лише винятковим вчителем, слово якого є істинним та могутнім, але що Він є Господом, об’явленням Бога. І така близькість викликала в Петра сильне відчуття власної немічності та недостойності».

Роздумуючии по-людськи, Симон вважає, що між грішником та Святим повинна існувати дистанція. «Але насправді, саме стан грішника вимагає того, щоб Господь не віддалявся від нього, подібно до того, що лікар не може віддалитися від хворого», – зазначив Святіший Отець, вказуючи на заспокійливу та рішучу відповідь Ісуса: «Не бійся, відтепер і надалі ти будеш рибалкою людей». Після цього кілька галилейських рибалок залишили все та пішли за Учителем та Господом.

«Такою є логіка, що скеровує місію Ісуса та місію Церкви: вийти на пошуки, “рибалити” людей, але не з метою прозелітизму, а для того, щоби повернути всім повноту гідності та свободи через відпущення гріхів. У цьому – суть християнства: поширювати безкорисливу Божу любов з наміром прийняття та милосердя щодо всіх, аби кожен зміг зустрітися з Божою ніжністю та отримати повноту життя», – сказав Папа, скерувавши свою думку до сповідників, які є «першими з-поміж тих, на кому лежить обов’язок уділяти Боже милосердя, наслідуючи Ісуса».

Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що ця євангельська подія також ставить кожному з нас запитання про те, «чи ми здатні довіритися Господньому слову», чи, може, «знеохочуємося нашими падіннями»? А також пригадує, що у «цьому Святому Році Милосердя» ми покликані підбадьорити тих, які почуваються грішними й негідними, переказуючи їм Христовий заклик: «Не бійся!».

За матеріалами: Радіо Ватикану