Папа і Патріарх: «дві години братніх розмов» про Близький Схід, Україну і традиційні цінності

Зустріч між Папою Франциском та Патріархом Кирилом відбулася 12 лютого в аеропорту Гавани на Кубі.

Після особистої розмови, яка тривала дві години, Понтифік і Патріарх підписали спільну декларацію та звернулися до журналістів. Документ містить 30 пунктів. 

Здебільшого у декларації йдеться про захист християн на Близькому Сході.

«У багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки наших братів і сестер у Христі винищують цілими родинами, селами та містами. Їхні церкви по-варварськи знищені та розграбовані, їхні святині – спрофановані, а пам’ятки – зруйновані. В Сирії, Іраку та в інших країнах Близького Сходу з болем спостерігаємо масову втечу християн із землі, з якої почалося поширення нашої віри і де вони, разом з іншими релігійними громадами, жили вже від апостольських часів», — йдеться у спільному документі Папи і Патріарха.

Також кілька пунктів документу присвячено питанням релігійної свободи і відновленню віри у Росії й інших країнах, панував атеїзм; згадується про євроінтеграцію й заохочується християн східної і західної Європи єднатися у спільному свідченні Христа та Євангелія.

У спільній заяві згадується про ситуацію в Україні та УГКЦ.

Зокрема, 25 пункт декларації говорить напруження між греко-католиками і православними. У декларації стверджується, що метод уніатизму минулих років не є шляхом для відновлення єдності. Говориться також про те, що православні і греко-католики потребують примирення, потрібно знайти прийнятні форми для взаємного співіснування: 

«Сьогодні очевидно, що метод «уніатизму», притаманний минулому, в значенні приєднання однієї спільноти до іншої, відриваючи її від своєї Церкви, не є способом, що дає змогу відновити єдність. Однак, християнські спільноти, що з’явилися в таких історичних обставинах, мають право існувати та здійснювати все те, що є необхідним для задоволення духовних потреб своїх вірних, одночасно, прагнучи жити в мирі зі своїми сусідами. Православні та греко-католики потребують примиритися та віднайти взаємоприйнятні форми співжиття.»

У 26 пункті декларації говориться про ситуацію в Україні. Папа І Патріарх заявили, що сумують через «протистояння в Україні». Вони закликали «всі сторони конфлікту» до примирення, а Церкви в Україні заохотили трудитися для миру й «утримуватися від участі у протистоянні»:

«Вболіваємо з приводу протистояння в Україні, що вже спричинило багато жертв, завдало незліченні страждання мирним мешканцям та привело суспільство до важкої економічної та гуманітарної кризи. Закликаємо всі сторони конфлікту до розсудливості, суспільної солідарності та до діяльного будування миру. Заохочуємо наші Церкви в Україні трудитись над досягненням суспільної гармонію, утриматися від участі в протистоянні та не підтримувати його подальший розвиток.» 

У 27 пункті йдеться про розкол між православними в Україні, який варто подолати згідно канонічних норм.

Крім того, у декларації йдеться про захист традиційних сімейних цінностей.

Першим після підписання декларації висловився Патріарх Московський. «Ми провели дві години у братніх розмовах», — сказав Патріарх Кирил і додав, що це була змістовна розмова, яка дала можливість відчути один одного. Патріарх сказав, що відтепер дві Церкви можуть разом працювати для того, щоб не було війни, щоб усюди шанувалося людське життя й укріплялися основи моралі.

Папа Франциск сказав, що розмова була дуже відвертою. «У цьому діалозі я відчував присутність Святого Духа», — сказав Папа. Святіший Отець подякував усім, хто долучився до організації зустрічі, зокрема й Президенту Куби Раулю Кастро. Папа сказав, що у майбутньому Куба може стати столицею діалогу.

Після взаємного представлення делегацій, Папа і Патріарх попрощалися.

Президент Куби провів Святішого Отця до літака. З Гавани він вирушив до Мексики, де перебуватиме з 12 до 18 лютого.