Говориться, що жінка «при надії», коли вона вагітна. Однак надія має супроводжувати її також і щоденно. То надія має бути мотором твоїх дій, коли все інше підведе.
Три вказівки від жінки з Євангелія (ні, не Тієї).
І. Надія всупереч надії.
«Жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, й натерпілася немало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, ба навпаки, ще гірше було їй…» (Мк 5, 25-26)
Погодьтеся, дванадцять років — це дуже довго. Стільки тривала хвороба жінки, і стільки з неї витікало життя… Однак ми бачимо, що вона не втратила надію, а навпаки — її надія була неймовірна! Вона казала сама собі: «Як доторкнуся до Його одежі — видужаю», що було ознакою віри, гідної похвали самого Ісуса.
Тим часом (щиро визнаймо) ми рідко опиняємося в ситуації аж настільки безнадійній, проте нам бракує саме цієї надії, що перемінює дійсність. Чи не занадто швидко ми здаємося?
2. Воскресіння зі смерті
Жінка з кровотечею страждала не тільки через хворобу. За юдейським звичаєм, вона була ритуально нечиста, тобто фактично відкинута суспільством — на довгі дванадцять років.
Отже, Ісус повертає їй не тільки здоров’я, а й життя. Він робить її жінкою, яка заново може стати частиною загальнолюдського прекрасного світу, оздобою його — вона може жити уповні. Однак наближення до Ісуса не було легкою справою, вона побоювалася реакції і Його самого, і людей. Підійшла ззаду, тихцем, аби ніхто не помітив. Багато страхів і стиду носить кожна жінка у своєму серці. Часто їй важко вийти з цим до будь-кого.
Може, сьогодні — відповідний час, аби відкритися перед Ісусом. Він не збирається оцінювати нас і виговорювати нас за щось. Він хоче тільки з любов’ю вислухати і обійняти.
3. Тобі кажу, встань!
Одразу після зцілення цієї жінки Ісус іде воскресити доньку Яїра. Ця дві історії міцно переплетені між собою. Дівчинці теж повернене життя. Ісус промовляє до неї дуже важливі слова, і сьогодні кожна з нас повинна почути їх заново: «Тобі кажу, встань!»
Дівчинко, встань. У кожній з нас залишається маленька дівчинка. Та радісна, класна, яка полюбляла танцювати у маминих туфлях і хвалитися бантиками на ріденьких хвостиках перед кожним, кого зустріне, бо просто з радості життя… Та дівчинка, чия прекрасна усмішка збиває з ніг, і чиїм найважливішим завданням у житті є просто бути принцесою.
На жаль, реальність цього життя часто розтоптує нас, і з радісної принцеси робить їдучою відьмою… Не піддаваймося цьому! Ісус хоче сьогодні в кожній з нас воскресити ту дівчинку.
Зустріч
Поговори з жінкою, яка не втрачала надії протягом дванадцяти років. Довір їй тяжку ситуацію, яка, може, вже задовго чекає на вирішення. Дозволь, аби надія стала твоєю часткою. Для Бога немає нічого неможливого — достатньо, що ти насправді торкнешся серцем Його плаща. Хоч би й краєчка.
с. Ева Бартосєвіч, Deon.pl
Фото: Фототерапия
фінансово.
Щиро дякуємо!
