Про позитивний вплив на дітей бабусь і дідусів, їхнього життєвого досвіду, ласки, казок, уваги — мовлено-перемовлено. Дітям це дуже потрібно. Але є інша сторона — тіньова.
У яких випадках бабусі й дідусі шкодять молодому подружжю після народження дитини? Які їхні дії є справжньою допомогою, а які — заважають? Кілька порад від Марії Хомів (на фото), психотерапевта, автора і координатора проекту для вагітних «Школа щасливого материнства св. Анни».
У старших є досвід — вони можуть підтримати розгублених батьків. Порадити, вберегти від неправильних кроків у догляді за дитиною. У перші дні після пологів бабусі незамінні: допомагають молодим мамам увійти в нову роль, відпочити й навчитися поводитися з малюком. До того ж, залишити на них на якийсь час дитину спокійніше, аніж на чужу людину.
Бабусі й дідусі помагають онукам розвиватися. Якщо у мами, зазвичай, накопичується безліч справ, то старше покоління знаходить час, не кваплячись — і в ігри з дитиною пограти, і розповісти цікаві історії, і передати традиції, навчити життєвих принципів. Але це важливо тоді, коли їх про це просять. Якщо ж молоді батьки повністю дають собі раду з усім самостійно, то бабусі й дідусі мають прийняти це як за абсолютно нормальну річ і не втручатися у розвиток сім’ї.
Свого часу будучи далеко не ідеальними батьками, дідусі і й іноді хочуть нібито реабілітуватися в очах своїх дітей. Тому можуть принижувати їх авторитет, як молодих і недосвідчених батьків. Можуть свідомо та несвідомо підкуповувати любов онуків солодощами, подарунками тощо. Якщо ви відчуваєте, що дідусь чи бабуся, не зважаючи на всі ваші домовленості, все одно роблять по-своєму, — аргументовано поясніть свою позицію і вислухайте їхню думку. Можливо, їхній досвід і мудрість справді в окремих випадках стануть у пригоді.
Коли ви у деяких питаннях виховання не згодні з вашими батьками, то пояснити це слід і дитині. А якщо поведінка ваших близьких категорично не вписується у ваш стиль виховання, тоді слід провести «роз’яснювальну бесіду», чітку й коротку, без різних ліричних прикладів. За потреби — кілька разів. Бажано — разом із чоловіком, дотримуючись спільних принципів. Пояснити, що стосунки з дітьми ви будуєте самостійно (тому що ви дорослі люди) і це ваша дитина — подобається це старшому поколінню чи ні.
Трапляється, що бабуся прагне замінити маму. Такі ситуації природні. Треба бути готовими відкрито обговорювати проблеми, ваші негативні переживання. Описуйте свої почуття. Це найбільш конструктивний шлях вирішення проблем. Важливою є впевнена власна позиція, чітке дотримання меж: я — мама, я знаю що мені потрібно робити. А причин такої поведінки бабусь може бути безліч. Зокрема якісь попередні причини власного недореалізованого буття або мрія про краще, тепер уже реалізоване материнство.
Бабусі більше налаштовані на те, щоби сприяти хорошому настрою дитини, аніж її розвиткові. Тому все роблять за малюка. Не беруть до уваги того факту, що певні труднощі сприяють його розвиткові. Наші розумні діти схоплюють усе миттєво, відразу бачать, хто може поступитися. Звідси й бере свій початок маніпулятивна поведінка дітей. Крім того, багато сучасних мам полюбляють новітні виховні методики. І виходить, що кожен учитиме дитину по-своєму. Внаслідок у неї може сформуватися роздвоєння або суперечливість особистості. Тому найкраще, коли батьки та бабусі-дідусі дійдуть згоди щодо поступки своїми виховними принципами на користь батьків (я маю на увазі адекватних батьків).
Буває, що бабусі й дідусі від «різних сторін» не дружать між собою. Тому нерідко «перетягують онука на свою сторону». Щоб цього уникнути, чітко дайте зрозуміти обом сторонам, що ваша дитина — не засіб для їхніх «розборок». Строго-настрого забороніть таку поведінку при малюкові.
Межі у вихованні та догляді за дітьми, куди не можна пускати батьків, молодій сім’ї варто визначати ще під час вагітності. Обговорювати бажані та прийнятні стилі поведінки, межу доступності у сім’ю родичів та їхньої допомоги. Тобто «ми мріємо, що ви помагатимете нам у побуті, якщо ми не встигатимемо, але не в догляді та вихованні дитини».
Причина непорозумінь між молодим подружжям і батьками — цінності, стандарти поведінки та знань. Сучасні діти, теперішні методи виховання, та й навіть базові принципи грудного вигодовування відрізняються від тих, за яких виховувалися наші батьки. І вони цього не усвідомлюють, не розуміють.
Не дозволяйте іншим заміняти ваші ролі й видаляти вас із батьківської відповідальності. Саме ви є і маєте залишитися батьками вашої дитини. Після появи малюка у стосунках між членами сім’ї зростає рівень взаємної психологічної експлуатації. Це проявляється у намаганні одного з членів сім’ї ствердити свій характер і психологічний статус.
Довірливе й відкрите спілкування, обговорення проблем і сумнівів — допомагають подолати непорозуміння у молодій сім’ї. Також конфлікти випереджують будування відносин на рівноправності, взаємній відповідальності, довірі й пошані. Не дозволяйте проблемам увійти у вашу сім’ю та зруйнувати її.
Поради щодо профілактики конфліктів:
* Не робіть зауважень одне одному у присутності інших.
* Не перебільшуйте власні здібності й досягнення, не вважайте, що ви завжди і в усьому маєте рацію.
* Будьте уважними, умійте слухати.
* Говоріть тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.
* Відкладіть «дискусію», поки не заспокоїтесь. Якщо є претензії до когось із членів сім’ї, поговоріть із ним, коли охолонете.
* Намагайтеся зупинити спалах гніву — порахуйте до 60, перш ніж почнете говорити.
Ярина БОЙКО, ПроТе