Коли 31 жовтня Папа Франциск прилетів до Швеції, щоби взяти участь в урочистостях, присвячених 500‑річчю Реформації, на борту літака також був Марсело Фіґероа, 59‑річний член Євангельської церкви Аргентини та давній друг Папи.
Фіґероа як новообраний глава нової аргентинської редакції «L'Osservatore Romano», ватиканського видання, щотижня передавав слова Папи до віруючих на його батьківщині.
Для Фіґероа участь Франциска в екуменічних урочистостях у лютеранському соборі в Лунді була не тільки великою історичною подією, а й приводом для гордості, з огляду на його особисті стосунки та екуменічну співпрацю з Берґольйо в Буенос‑Айресі протягом 17 років.
Вони зустрілися 1998 року, коли єзуїт Хорхе Маріо Берґольйо був архиєпископом аргентинської столиці. Марсело Фіґероа, тоді ще директор Американського біблійного товариства в Аргентині, вважав, що підтримка екуменічних відносин із Католицькою Церквою «дуже важлива», і був переконаний, що такі відносини можна розвивати, спільно схиляючись над Біблією. Він запропонував новому архиєпископу «працювати разом» над Святим Письмом і дістав схвальну відповідь. Разом вони організували перший День Біблії в Буенос‑Айресі, а потім видавали публікації на тему біблійних текстів.
«Таким чином, ми стали близькими друзями», — сказав Фіґероа під час вечері після недавнього візиту до Швеції.
Коли Фіґероа залишив Американське біблійне товариство, архиєпископ Берґольйо запропонував йому обійняти посаду біблійного консультанта архидієцезії.
Протягом наступних трьох років цей світський вчений-протестант і бібліст готував щоденні біблійні роздуми для католиків у Буенос-‑Айресі, використовуючи метод читання Святого Письма Lectio Divina, а також публікував готові тексти роздумів на сайті архидієцезії.
2010 року кардинал Берґольйо запросив Марсело Фіґероа працювати помічником програмного директора архиєдієцезіального телебачення «Канал 21». У вересні того ж року Фіґероа запропонував архиєпископові Берґольйо взяти участь у міжрелігійній телевізійній програмі, присвяченій обговоренню сучасних соціальних проблем у світлі Святого Письма.
Кардинал спершу вагався, але прийняв пропозицію участі в чотирьох епізодах програми, коли дізнався, що дискутуватиме в ефірі зі своїми друзями — рабином Авраамом Скуркою та самим Марсело Фіґероа, який представляв протестантів. Проект стартував. Від жовтня 2010 року по лютий 2013 року друзі створили 31 годинний епізод. У листопаді, після обрання Берґольйо на Папу, Фіґероа опублікував свою розмову з Франциском іспанською мовою.
Тож не дивно, що Марсело Фіґероа був дуже зворушений словами Папи, який у своїй проповіді в лютеранському соборі в Лунді сказав: «Ми з вдячністю відзначаємо, що реформація привела до визнання більш центрального місця Святого Письма у житті Церкви. Через спільне слухання Божого Слова в Писанні діалог між Католицькою Церквою та Всесвітньою лютеранською федерацією, чиє 50‑ річчя ми відзначаємо, зробив важливі кроки».
Коментуючи пізніше цю екуменічну зустріч, Фіґероа під час згаданих урочистостей визнав присутність Франциска як «дуже суттєву», а також як «важливу частину історії екуменізму».
Він зазначив, що Папа на зустрічі поводився дуже скромно, вбираючи ту ж саму стулу, що й лютеранські єпископи. Він інтерпретував це як папський спосіб сказати лютеранам: «Так, я Папа, але насамперед я твій брат».
Фіґероа підкреслив, що екуменічна подія, яка відбулась у Швеції, була «згадуванням, а не святкуванням», тому що «ми не святкуємо цього поділу». З іншого боку, він також сказав, що в Лунді «ми спостерігали ганьбу нашого розділення у світовому масштабі й у серці Христа. Ми визнали наші гріхи та домовилися спільно працювати над “екуменізмом милосердя”, щоб допомогти всім, хто страждає або відкинутий, а особливо мігрантам та біженцям».
Марсело Фіґероа завершив свій виступ важливою заявою: «Берґольйо не відкрив екуменізму, коли став Папою. Він впроваджував його як єпископ Буенос‑Айреса протягом багатьох років, навіть перед обличчям опозиції».
Джерард О'Коннел, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
