Дональд Трамп пробує змінити принципи приймання біженців із країн Близького Сходу.
В інтерв’ю для каналу CBN президент США Дональд Трамп на запитання про переслідуваних християн із Близького Сходу ствердив, що до них може бути пріоритетне ставлення у процесі прийому біженців.
«Ми збираємося їм допомогти. До них ставилися жахливо», — сказав Трамп у цьому інтерв’ю.
«Якщо ти був християнином у Сирії, тобі було дуже тяжко дістатися Сполучених Штатів. Якщо ти був мусульманином, то міг приїхати у США, а якщо був християнином, це було майже неможливо. І це було дуже несправедливо. Всі були переслідувані, але найбільше ризикували християни», — додав американський президент. Через два дні на своєму Твіттері він заявив, що «християни на Близькому Сході це жертви масових страт. Ми не можемо продовжити існування цього жахіття».
Чи останні рішення стосовно відкладення прийняття біженців та закриття кордонів для громадян кількох мусульманських країн становлять, власне кажучи, розіграш партії на зміну імміграційної політики стосовно Близького Сходу? Складно оцінити. Безумовно, що рішення Трампа викликали гнівні реакції його супротивників. Однак цей гнів не до кінця обґрунтований. Уже Барак Обама закривав кордони для громадян Іраку на 6 місяців. Дональд Трамп учинив подібно щодо громадян 7 країн. Його рішення буде дійсним протягом 90 днів. У випадку біженців обмеження триватимуть 120 днів. Отож складно говорити про дискримінаційну політику. В прийнятті «муслім бану» радше було взято до уваги питання безпеки.
Якщо адміністрація Дональда Трампа насправді старатиметься допомогти християнами із Близького Сходу, то це буде дуже хорошим рішенням Вашингтона. То саме сповідники Христа найбільше стають жертвами у розбуянні ісламського фундаменталізму. Й це стосується не виключно Сирії або Іраку, але також, наприклад, Пакистану. Із різних середовищ уже лунали голоси про те, що треба би було вжити спеціальних кроків заради поліпшення долі наших одновірців в ісламських державах. Однак вони тут же стикалися зі звинуваченнями у ксенофобії.
Звинуваченням у ксенофобії тяжко протистояти у порівнянні з інформацією про поведінку дотеперішньої американської адміністрації. Американські коментатори, так як і сам Трамп, нагадують, що то, власне, за часів Барака Обами християни — жертви ісламських терористів мали проблеми з тим, щоби дістатися США. Зміна підходу до проблеми виглядає, таким чином, цілком слушною. Близькосхідні християни знайшли б собі безпечний притулок у Сполучених Штатах, де — на відміну від Європи — радикальний ісламізм ще не становить такої безпосередньої загрози.
Важливим для християнина має бути зацікавлення долею одновірців з інших континентів. На Близькому Сході вони становлять релігійну групу, якій насправді загрожує реальне насильство. Отож християнські держави мають право трактувати допомогу цим групам як пріоритет. І це не становить вираження ніякої ксенофобії. Якщо Дональд Трамп всерйоз збирається зайнятися проблемою переслідуваних християн, йому за це належить похвала. І шкода, що ця інформація у медіях виявилася закопаною під гучною критикою візової політики, на яку новий президент, зрештою, має повне право.
" Християнські держави мають право трактувати допомогу переслідуваним християнам як пріоритет. І це не становить вираження ніякої ксенофобії.
Бартош Бартчак, Gość Niedzielny