Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 14 травня
Євангеліст Йоан вказує в цьому уривку точне місце і час, в яких відбулася зустріч Ісуса з самарянкою: недалеко від міста Сихар, при криниці Якова, близько шостої години. Самарянка прийшла до джерела о шостій (за теперішнім часом це близько 12 години дня). Для країн Близького Сходу це абсолютно незвична пора для набирання води. З цього можна зрозуміти, що жінка не хотіла потрапити на очі людям з міста, адже, мабуть, усвідомлювала, що веде не зовсім впорядкований спосіб життя. Дуже ймовірно, що вона ховалася. Адам також, коли згрішив, у денну пору (тут можна також розуміти полудень) ховався від Господа поміж дерев райського саду, однак Господь сам вийшов його шукати (пор. Бут 3,8‑9).
Розмова між Ісусом і жінкою веде до вияснення місця об’явлення Господа на цій горі, чи в Єрусалимі. Ця дискусія була основним каменем спотикання між юдеями і самарянами. Ісус виразно вказує жінці на себе як на місце об’явлення Бога Отця і обіцяє їй воду життя, якою є Він сам. За переданням, Ісус помер на хресті о шостій годині. Його останнім словом, згідно з євангелістом Йоаном, було: Спраглий я! (Йн 19, 28). Помираючи на хресті, Ісус промовив від імені тих, за кого Він пішов на цю смерть. Кожна людина у цьому світі спрагла, однак боїться це визнати, бо це означає визнати самонедостатність, залежність від когось, свої глибокі внутрішні потреби, можливо, навіть біль і рани. Ісус визнав це від імені кожного з нас.
На мою думку, дві речі є важливими для того, щоб отримати повноту життя: дозволити Богові себе знайти і визнати свою спрагу. Тоді Він наповнить це покірне серце своїм Духом і зробить його джерелом живої води.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com