Також і в наші дні потрібно багато молитов і покути в намірі навернення та припинення абсурдних конфліктів і насильства. На цьому наголосив Папа Франциск перед молитвою «Царице Неба» 14 травня 2017 року.
Повернувшись із паломництва до Фатіми, Святіший Отець вирішив відразу поділитися своїми переживаннями із паломниками, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані.
Але насамперед Єпископ Рима склав подяку Тій, з якою в молитовній тиші спілкувався у «Каплиці Об’явлень» у Фатімському санктуарії. У неділю вранці, як і після кожної Апостольської подорожі, він поїхав до базиліки «Santa Maria Maggiore», де поклав букет білих троянд на престолі перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці «Salus Populi Romani» та протягом 20 хвилин в тиші молився перед нею.
Промовляючи до прочан, зібраних на площі Святого Петра, Папа зазначив, що у світлі того, що він повернувся із Фатіми, ця «Марійна молитва набуває особливого значення, повного пам’яті й пророцтва для того, хто дивитися на історію очима віри». «У Фатімі я занурився у молитву святого вірного Божого люду, молитву, яка вже сто років плине там немов ріка, аби випросити материнське заступництво Марії для всього світу», – сказав Святіший Отець, дякуючи Богові та всім, хто посприяв у здійсненні цієї прощі.
«Вже від початку, коли в “Каплиці Об’явлень” я на тривалий час зупинився у тиші, супроводжений молитовною тишею всіх паломників, створилася атмосфера зібраності й споглядання, в якій відбулися різні молитовні моменти. Й у центрі всього перебував і залишається Воскреслий Господь, присутній серед Свого люду в Слові та в Пресвятій Євхаристії. Присутній серед багатьох хворих, які є головними дійовими особами літургійного та душпастирського життя Фатіми, як і кожного Марійного санктуарію», – зазначив Папа.
Наступник святого Петра звернув увагу на те, що Пречиста Діва обрала хранителями Свого послання «невинні серця та простоту» трьох дітей, які «гідно його прийняли», ставши «вірогідними свідками об’явлень та прикладом християнського життя». За його словами, канонізацією Франциска та Гіацинти він хотів вказати Церкві на їхній приклад єдності з Христом та заохотити Церкву «піклуватися дітьми».
«Їхня святість не є наслідком об’явлень, але вірності й запалу, з яким вони відповіли на отриманий привілей могти бачити Діву Марію. Після зустрічі з “Прекрасною Пані”, як вони її називали, вони часто молилися Розарій, чинили покуту й зречення в намірі припинення війни та за душі, які найбільше потребують Божого милосердя», – пояснив Папа, додаючи:
«Також і сьогодні, у наші дні існує велика потреба в молитві і покуті, щоб випрошувати благодать навернення, щоб вимолити кінець численних війн, які тривають повсюди у світі та ще більше поширюються, як також припинення абсурдних конфліктів, і великих, і родинних, малих, припинення насильства, яке спотворює обличчя людства».