Вранці 20 червня 2017 р. Папа Франциск здійснив паломництво до італійських міст Боццоло, що в італійській дієцезії Кремона, та Барбіана, що у Флорентійській архидієцезії.
Там Святіший Отець молився на могилах священиків Прімо Мадзоларі та Лоренцо Мілані — двох італійських соціально активних душпастирів середини ХХ сторіччя.
Візит, що передбачався як виключно приватний, перетворився на справжнє свято, зібравши тисячі вірних, серед яких було багато молоді й дітей. І справа тут не виключно в привабливості особи Папи Франциска, до якого вірні католики та різні зацікавлені люди стараються наблизитися за будь-якої нагоди, також і в короткій поїздці.
Отець Прімо Мадзоларі вважається однією з найяскравіших особистостей італійської Католицької Церкви першої половини ХХ сторіччя. Він народився в передмісті Кремони 1890 року, у 22 роки став священиком. Пережив дві світові війни. У своєму служінні як капелана, так і настоятеля парафії був невтомним свідком християнства, втіленого в історію, не виявляючи страху навіть у період фашизму. Отець Мадзоларі писав про війну як про «темну сторону людства і концентрацію всіх видів несправедливості та всіх людських болів». Він був невтомним захисником прав людини.
Відома його проповідь під час Святої Меси першого травня, на свято св. Йосифа Робітника. Він закли́кав, щоби «праця стала можливою для всіх, тому що за безробітними руками стоять сім’ї, які голодують», а потім додав, що «зусилля потрібно оплачувати відповідним чином: не просто щоб [людям] вижити, а щоб жити, як люди та як християни». Помер отець Прімо Мадзоларі у Боццоло 1959 року.
Папа Франциск прибув до цього містечка на вертольоті. У храмі він досить довго молився на гробі о. Мадзоларі та звернувся з промовою до зібраних вірних.
На 18 жовтня цього року, 25‑ту річницю візиту святого Йоана Павла ІІ до Кремони, планується початок дієцезального етапу беатифікаційного процесу о. Прімо.
Після подорожі до Боццоло Святіший Отець вирушив до містечка Барбіана, щоби відвідати цвинтар і помолитися на могилі місцевого настоятеля, педагога й письменника о. Лоренцо Мілані. Цього року відзначається 50 та річниця з дня смерті цього священика, який помер у 44‑річному віці у гірській місцевості, де заснував школу для бідних. У місцевому храмі Папа зустрівся з учнями цього священика, а на подвір’ї храму виголосив коротке слово також і до зібраних священиків та молоді.
Отець Мілані відіграв важливу роль у житті італійської Церкви в повоєнний період. Він виріс у єврейській аристократичній сім’ї та навернувся до християнства у 20 років. Отець Мілані був глибоко віруючою людиною та відданим педагогом, для якого призначенням школи було «відкривати розум і серце учнів на реальність».
Це паломництво цілком очевидно пов’язане з головною темою понтифікату Франциска — «пам’ятай про бідних!» Поїздка на могили саме цих священиків вочевидь не випадкова. Це своєрідне паломництво на гроби тих, хто був передвісником ІІ Ватиканського Собору, хоча за своїх часів вони викликали дуже різне ставлення до себе. Також і сьогодні неоднозначне ставлення до цих священиків не згасло. Так, агенція ANSA цитує слова архиєпископа Флоренції, кардинала Джузеппе Беторі, який супроводжував Папу в його подорожі у Барбіану: «Доки я тут буду, не буде канонізаційного процесу о. Лоренцо Мілані». На півночі Італії о. Лоренцо й досі сприймається як неслухняний бунтівник, який зайнявся покинутою парафією та провадив школу для дітей місцевої бідноти. Кардинал Беторі сказав, що не вірить у святість о. Лоренцо. «Я тут не збудую санктуарію», — сказав він. Хоча при цьому висловив сподівання, що в Барбіані нічого не зміниться і люди, як і раніше, прибуватимуть туди. Щороку місце поховання «бунтівного педагога» навідують близько 10 тисяч осіб, переважно молодь.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
