П’ять років тому, 12 грудня 2012 р., Бенедикт XVI публікував своє перше повідомлення на папському аккаунті в Твіттері @Pontifex.
Це був простий жест, але історичний: уперше Папа Римський особисто приймав виклик євангелізувати через соціальні мережі. Це сміливе рішення перейняв і його наступник Папа Франциск, так що сьогодні на дев’ятимовний акаунт Святішого Отця в цій соціальній мережі підписані понад 40 мільйонів її користувачів.
П’ять років тому поряд із Бенедиктом XVI, коли він публікував перший твіт, були присутні архиєпископ Клаудіо Марія Челлі, голова Папської ради з питань суспільних комунікацій, і архиєпископ Анджело Беччу, заступник Державного секретаря із загальних питань. Алессандро Джізотті поспілкувався з останнім, попросивши відсвіжити в пам’яті цей момент і поділитися думкою щодо присутності Пап у Твіттері.
«Я пригадую, як ми були поруч із Папою Бенедиктом: він був трохи розгублений, невміло натискаючи кнопки на планшеті. Однак, у той же час, я побачив, що він дуже радіє. Радіє з того, що має змогу розпочати діалог із користувачами мережі, ступити в нову хвилю сучасних комунікацій, тому мені добре запам’яталася ця подія. І мені здається, що результати виправдовують це своєчасне рішення: 40 мільйонів фоловерів у Твіттері та 5 мільйонів – в Інстаграмі. Який засіб може бути кращим для досягання багатьох людей та поширювання Божого слова!» — сказав архиєпископ Беччу.
У цьому контексті журналіст зауважив, що Папа Франциск із почуттям самоіронії не раз казав, який він далекий від сучасних технологій. Яке ж значення він надає тому, що Папа Бенедикт назвав «цифровим континентом»?
Це правда, відказав архиєпископ Беччу, Папа Франциск не «на короткій нозі» з новими технологіями, однак цікавиться ними, хоче бачити, бути поінформованим. «Я думаю, Папа усвідомлює, що він євангелізатор. А тому всі засоби, які можуть донести євангелізаційне слово, є добрими для нього».
Архиєпископ зазначив, що Святіший Отець дає нам вказівки щодо використання цих засобів: не зловживати ними, але вміти відважно й мудро їх використовувати. Сміливість потрібна для того, щоб «поринути» в новизну, а мудрість — щоб використовувати засіб відповідним чином.