Коли в тиші прислухаємося до голосу сумління, то зможемо побачити, наскільки наші думки далекі від Божих, а слова та вчинки суперечать Євангелію.
На це звернув увагу Папа Франциск, повернувшись під час першої загальної аудієнції 2018 року, що відбулася 3 січня, до повчань, присвячених Святій Месі.
Пояснивши два тижні тому вступні частини Святої Меси, цього разу Святіший Отець зупинився на Акті покаяння. Цей момент Євхаристійного богослужіння «сприяє прийняттю постави, необхідної для гідного звершення святих таїнств», «визнаючи перед Богом і ближніми свої гріхи». Адже Господь нічого не може дати людині, «чиє серце наповнене собою та власними успіхами», бо самовпевнена людина «нездатна отримати прощення». На це, зокрема, вказує притча про митаря і фарисея.
Отож, на початку Святої Меси всі спільно роблять акт покаяння «через формулу загальної сповіді, виголошену в першій особі однини», тобто кожен визнає перед Богом і ближнім, що сам «грішив думкою, словом, учинком і недбальством». «Так, — підкреслив Папа, — також і недбальство: тобто коли не зробив добра, яке міг зробити. Ми часто почуваємося хорошими, мовляв, “не скоїв нікому жодного зла”. Насправді ж замало не чинити зло ближньому, але треба приймати рішення чинити добро, користуючись нагодами давати добре свідчення того, що ми є Ісусовими учнями».
Святіший Отець звернув увагу на те, що ми визнаємо свої провини як перед Богом, так і перед братами. Це «допомагає нам зрозуміти», наскільки гріх, «відділяючи нас від Бога, відділяє нас також від наших ближніх». Адже гріх завжди вносить поділи.
Слова, які вимовляємо устами, ми супроводжуємо жестом биття себе в груди, «визнаючи, — пояснив Папа, — що це я згрішив, що це моя провина, а не інших. Бо, справді, часто трапляється, що ми через страх або сором показуємо пальцем на інших, звинувачуючи їх. Признатися, що це моя провина, вартує зусиль; але щире визнання цього приносить користь».
Після визнання гріхів слідує призивання Пречистої Діви Марії, ангелів та святих у проханні молитися за нас, що нагадує нам про цінність сопричастя святих, адже їхнє заступництво «підтримує нас на шляху до повного сопричастя з Богом, коли гріх буде остаточно скасований».
Підсумовуючи, Святіший Отець вказав на те, що Святе Письмо пропонує нам приклади «каяників, які, заглибившись у себе після гріха, знаходять мужність зірвати маску й відкритися на благодать, що оновлює серце». Це, зокрема, цар Давид, блудний син, митар Закхей, святий Петро. «Зіставлення із крихкістю глини, з якої ми зліплені, — це досвід, який зміцнює нас: спонукаючи рахуватися з нашою слабкістю, відкриває серце на призивання Божого милосердя, яке перемінює та навертає. Саме це ми робимо за допомогою акту покаяння на початку Святої Меси», — сказав Папа.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
