«До мене подзвонили з Корейського олімпійського комітету. Я думав, що нарешті хтось помітив моє вміння їздити на велосипеді. Але ж у зимових Олімпійських іграх такої дисципліни нема!» — каже місіонер-облат Вінченцо Бордо ОМІ (на фото).
Організатори Олімпійських ігор вибрали місіонера-облата, аби удостоїти його честі нести смолоскип з Олімпійським вогнем перед початком Зимових ігор у Пхйончхані. Отець Бордо спершу думав, що то помилка, бо він не кореєць. Однак почув у слухавці: «Це не помилка. Ідея Ігор — це ідея братства, тому присутність священика обрадує нас».
Отець Вінченцо Бордо ОМІ — місіонер зі згромадження Облатів Марії Непорочної, свою місію він здійснює саме серед корейців. Разом з іншими він провадить Центр допомоги бідним. Запрошення нести олімпійський смолоскип стало для облата несподіванкою. Тема імігрантів у Кореї асоціюється переважно з насильством, крадіжками, суспільною деградацією, проти якої виступає о.Бордо.
Від початку праці в Кореї він зазнав численних упереджень з боку інших, не лише тому, що він мігрант, але й тому, що до Центру приходять натовпи людей бідних, що не всім подобається.
— Майже рік я нипав поміж постерунками поліції, прокуратурою і судом через фальшиві звинувачення, — каже о.Вінченцо. — Мене звинувачували в усьому: від крадіжки грошей аж по сексуальне використання дітей із Центру. Але той, хто подав на мене до суду, тепер сам у в’язниці, а я тут, щоби нести олімпійський вогонь.
Центр для бідних у Сеулі розростається. Це — 550 обідів щодня, хостел для безпритульних, мала майстерня для безробітних і чотири сімейні доми для бездомних дітей. Аби дати раду з цим усім, у Центрі постійно працюють 600 волонтерів, 5000 благодійників, 40 молодих соціальних працівників, учителів, консультантів та адміністративних працівників.
Це місце постало як відповідь на крайню вбогість і бідність мешканців Сеула, однак ніхто не сподівався, що воно набуде аж такої популярності. Отець Бордо славиться своєю душпастирською креативністю. В Рік Милосердя (2016) він об’їздив країну автобусом, двері якого стали Брамою Милосердя. Цьогорічне відзначення — запрошення його нести олімпійський вогонь — є виявом того, що його працю високо цінують.
— Я дуже добре розумію, що коли прибуває незнайомий, ми спочатку його боїмося, бо він відмінний від нас, розмовляє мовою, якої ми не розуміємо, їсть їжу, яка інакше пахне, а на додачу ще й молиться до Бога. Але Папа Франциск каже: «Важливо промувати культуру зустрічі та відкритості на іншу людину як нашого брата. Важливо шанувати історію, її слабкі та сильні сторони, а також наші людські обмеження», — коментує о.Вінченцо, італієць у Кореї.
фінансово.
Щиро дякуємо!
