Запитання читачки CREDO пов’язане із попереднім «Хто має право благословляти?»
«Чи повинен член спільноти просити благословення у лідера спільноти на свою діяльність в лоні Церкви, наприклад, бути служителем на Альфі в іншій парафії або займатися, так би мовити “християнським” волонтерством (бути волонтером християнської організації), або ж ходити на зустрічі, або молитовні зібрання в інших парафіях?»
На запитання відповідає о. доктор Олександр Кусий, викладач Вищої духовної семінарії Львівської архидієцезії та директор Душпастирства ЗМІ Львівської архидієцезії:
— Як вже згадувалося, такий вид благословення, як знак хреста чи накладання рук можуть давати ієрархи, священики та батьки, коли вони благословляють своїх дітей.
Що ж стосується благословення, як дозволу від лідера спільноти на діяльність її членів за межами спільноти чи парафії, то це регулюється статутами конкретної спільноти. Проте варто зазначити, що мало який статут вимагає питати дозволу на служіння чи активність за межами тієї чи іншої спільноти. Це може мати місце лише за натхненням самого члена спільноти, якщо він відчуває, що потребує благословення (як підтримки чи дозволу) свого лідера, тоді може про це просити.
Катехісти чи лідери відповідають за певні етапи духовної формації, за підготовку до Хрещення та подальший розвиток членів спільноти. Вони можуть радити, вказувати на певні важливі справи, давати настанови, але не можуть змушувати, а лише заохочувати. Ніхто не може зобов’язати у сумлінні робити щось чи не робити. Навіть духовний керівник не може наказувати чи вимагати послуху, а лише заохочувати і вказувати шлях. Сама Церква нікого до нічого не змушує, а лише заохочує. Господь дав нам чіткі вказівки як спастися, але залишив нам свободу вибору.
Отже, якщо склалася ситуація, в якій від члена спільноти вимагають узгоджувати кожен крок із лідером спільноти, тоді це проблема перевищення лідером своїх повноважень і зловживання авторитетом та становищем.
фінансово.
Щиро дякуємо!
