Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Я, Йоан, почув голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: «Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, який стоїть на морі й на землі!»
І пішов я до Ангела, і сказав Йому: «Дай мені книгу!»
Він мені каже: «Візьми і з’їж її! Гірка буде вона в твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед».
І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою в моєму череві.
І Він каже мені: «Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів».
Одкр 10,8-11
Йоан знову чує голос, що його веде. Голос провадить його до ангела, який, мабуть, є образом самого Ісуса Христа. Видіння відбувається вже не на небі, а на землі, тут, в людській дійсності. Ангел тримає в руках розгорнутий сувій, вже не закритий і запечатаний, як у попередньому уривку. Цей сувій він має з’їсти, і така їжа неоднозначна на смак: в устах наче солодкий мед, але у череві — гірка. Спожите Йоаном — це те, що він має говорити, має пророкувати, тобто майбутнє спасіння.
Споживання Божого сувою, як і у випадку пророка Єзикиїла, означає засвоєння Божого Слова, зроблення його своїм. Його треба пережувати, засвоїти, зробити частиною себе. Божа думка і Його плани мають стати моїми. Бо інакше я стаю відстороненим механічним рупором, але не свідком, не співпрацівником. Прийняте Боже Слово солодко-гірке: воно благодать, задоволення, мир. Але й приносить гіркий досвід страждання, незрозуміння, відкинення. Солодкість спасіння має прийти крізь горнило випробувань. Однак Йоан мусить це зробити, це обов’язок.
Кожен християнин бере — через хрещення — участь у пророцькій місії Христа. Тому книга, що тримає ангел, відкрита, бо вона доступна для всіх. Кожен християнин запрошений їсти Боже Слово. Воно має стати їжею, щоденною, життєво необхідною. Так Слово ставатиме частиною мене, буде змінювати думки й цінності, пріоритети й слова. І справжній віруючий відчує на собі солодко-гіркий смак віри. Не буде лише мир та спокій, прийдуть і труднощі. Іноді потрібно буде говорити проти «народів, язичників, племен і багатьох царів» (можна перекласти не лише «про», але й «проти»). Такий був шлях Христа, а ми йдемо за Ним слідом.
Для роздумів:
хто ті ангели-посланці, що подають мені книгу Божого Слова?
Біблія для мене книга за сімема печатями чи розгорнутий сувій?
як часто я споживаю Слово?
чи моє споживання — не фаст-фуд?
я готовий до гіркоти?
вмію передавати Слово? розумію це як місію?
Молитва
Ісусе, Ангеле Доброї Новини, постійно наповнюй мене Твоїм Словом, щоб, засвоївши Твою волю, я зміг бути Твоїм посланцем!
фінансово.
Щиро дякуємо!
