Примарна любов

Роздуми над Словом Божим на суботу ІІІ тижня Великого Посту

Ходіть, до Господа повернімось:
бо Він розірвав, Він і зцілить;
Він ударив, Він і рани перев’яже.
Через два дні Він оживить нас,
на третій день на ноги нас поставить,
і будемо перед Ним жити.
І спізнаваймо,
намагаймось Господа спізнати.
Його прибуття певне, як зірниця;
як дощ, Він до нас прийде;
немов весняний дощ, який зрошує землю.
Що мені діяти з тобою, Єфраїме?
Що мені діяти з тобою, Юдо?
Таж любов ваша, немов ранковий туман,
мов та роса, що притьмом геть приходить.
Тому Я їх навчав через пророків,
грозив їм словами Моїх уст,
і суд Мій виходить, наче світло.
Бо Я бажаю милості, а не жертви;
і знання Бога – над всепалення.
Ос 6,1-6

Прекрасні слова пророка Осії. Господь жаліється, що любов обранців швидко проминає, нетривала. А це тому, що не знають Господа. «І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати»… «Бо Я бажаю… знання Бога — над всепалення». Ізраїль уже стільки століть відчуває на собі Господню турботу, а все одно Його не знає. Стільки років молиться й приносить жертви, а однаково далекі від Його розуміння. Приписують Йому те, чого Він не казав і не хоче. Яка велика небезпека бути так близько Бога, а насправді — далеко.

Господи, вчи мене, давай пізнавати Тебе щораз краще, щоб моя вдячна любов ставала сильнішою й тривалішою!

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія