Роздуми над Божим Словом на Велику П’ятницю
Читання з книги пророка Ісаї, 4 пісня слуги Ягве (Іс 52,13 – 53,12):
Ось пощастить Слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим. І як жахалися численні, глядівши на нього, — вигляд його не мав нічого людського в собі, — так многота народів буде на нього дивуватись, царі затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули. Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось? Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, — ми бачили його, — ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього. Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст. Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти? Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього. Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню. Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі. Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.
Раніше була традиція — зберігати тишу під час спомину страждання Ісуса на Хресті, тобто від дванадцятої до п’ятнадцятої години. Таким чином кожен міг духовно приєднатися до тих, хто в Дусі, у тиші та скорботі споглядає все, що відбувалося на Голготі. Наше мовчання — це також смиренне мовчання людей, які бачать у стражданнях Христа наслідки своїх гріхів. У жорстокості катів відбивається те, як іноді ми ставимося одне до одного і як спотворює людину гріх. «Як жахалися численні, глядівши на нього, — вигляд його не мав нічого людського в собі!» (Іс 52, 14).
Також під час мовчання ми наслідуємо мовчазність самого Христа, якого пророк Ісая називає безмовним агнцем перед стригачами (див. Іс 53,7). Ні слова протесту, ні скарги, ані прохання про пощаду. Він був невинним, але з дивовижним смиренням віддав себе в руки мучителів. Усе життя Христа було дорогою до Голгофи. Усе, що Він говорив і чинив, вело Його до цієї таємниці чистої і безкорисливої любові. Ісус виконав уже все, що повинен був, залишився лише останній удар серця. Постарайся сьогодні ввійти у цю священну тишу. Дивися на хрест і споглядай ту любов, яка привела сюди Божого Сина. Роздумуй про мовчазне свідчення, яке Він дав тим, хто розпинав Його. Нехай Його мовчання проникне в тебе і наповнить твоє серце вдячністю, любов’ю та благоговінням.
«Господи Ісусе Христе, Твоя любов — переді мною. Допоможи мені сьогодні прийняти її всім серцем».
А тепер помолімося словами 22 псалма, якими молився Ісус на Хресті:
Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку. Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю. Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізрáїлевих! На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх. Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали. А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу. Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою: „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить! Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї. На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій. Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому. Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали. Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає. Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі. Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти. Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги, всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають. Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу. Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину. Спаси мене із левиної пащі – від рогів буйволових мою убогу. Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади: „О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізрáїля! Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав. Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться. Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки! Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів; Господнє бо є царство, він над народами панує. Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме; моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові; прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
