Роздуми над Першим читанням на понеділок ХХVІІІ Звичайного тижня, рік І
Павло, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, відділений для Божого Євангелія, яке Він заздалегідь пообіцяв через своїх пророків у святих Писаннях, про свого Сина, який тілом був з насіння Давида і настановлений Сином Божим у силі, за Духом освячення, через воскресіння з мертвих – про Ісуса Христа, Господа нашого, через якого ми прийняли благодать і апостольство на послух віри в усіх народах на славу Його Імені, між якими і ви, покликані Ісуса Христа, – усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Рим 1,1-7
Розпочинаємо подорож непростим посланням святого Павла, до римлян, — найбільшим і, мабуть, найважливішим листом Апостола народів. Він звертається до спільноти християн у Римі, столиці імперії. І хоче передати свої думки, які продовжують бути важливими і для нас тепер.
Сьогодні ми почули вступ — дуже розбудований, старанно продуманий, де кожен вислів вжито не просто так. Після представлення себе Павло вказує на адресатів послання та, на завершення вступу, вітається. А пише він «усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим».
«Улюблені» у Старому Завіті це ті, які були визволені Богом завдяки Його спасенному втручанню. Пізніше апостол процитує пророка Осію: «Як і в Осії Він говорить: “Назву своїм народом не людей Моїх, і не улюблену — улюбленою“» (Рим 9,25). Улюблена — народ Ізраїля, що знову може радіти близькістю Бога (подружжям із Богом!) після зради й невірності.
«Покликані святі» вказує на святість, яку Господь дає через покликання, тобто як дар. Цю святість не здобудеш власними вчинками, вона дається Богом (що далі буде дуже важливо для розуміння головної думки послання!). Як це добре коментує св.Августин: «Вони були покликані не тому, що були святими, але були вчинені святими, бо були покликані… Я святий, бо Ти мене освятив».
Перед тим, як засвоїти урок святого Павла, відкриймо свою гідність. Ми — улюблені Бога, бо Він нас знову пригортає до себе, не зважаючи на зради. І ми — святі, хоч би як дивно це звучало, бо Господь уділяє цю благодать без нашої заслуги. Ось наші шляхетські титули.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
