Слава Ісусу Христу!Хочу поділитися з вами своїми переживаннями на Фатімському богослужінні в с. Ценява Коломийського р-ну, 13 травня 2010 року.
Службу Божу очолив за запрошенням кс. Петра – кс. Олександр з парафії Матері Божої Параманної, що в м.Снятині, а спів та літургію слова проводили парафіяни з м.Снятина та хор під керівництвом с.Галини. Слово Боже скерував до вірних кс. Андрій Лялік з м.Бурштина. З уст цього молодого отця пролунали слова, які глибоко запали всім присутнім в душу… Саме це і спонукало мене поділитись своїми відчуттями. Насамперед отець коротко пригадав про Фатімські об’явлення, а далі скерував нашу увагу на «подарунки», які нам посилає Господь, але ми їх здебільшого не помічаєм… От, наприклад: ми часто чуємо, що в певному супермаркеті розпродаж чи ЗНИЖКИ… 15%, 30%, 50%, 75%….
Ми всі біжимо, щоб усе скупити та побільше… потрібне нам то чи ні….
А чому ж ми не помічаємо «знижок», які нам приготував наш люблячий Ісус? Їх є дуже багато… але найважливішими від самого початку нашого життя є ДАР ХРЕЩЕННЯ. Це неймовірно важлива «знижка» на все наше подальше життя , щоб у майбутньому ми могли користуватися іншими ДАРАМИ – «знижками»!!!
Ще одним із важливих ДАРІВ є перші п’ятниці місяця. Коли Ісус у таїнстві покаяння та Євхаристії чекає, щоб очистити наші душі… знову ж таки, щоб мати доступ до ЙОГО люблячого СЕРЦЯ…
І, звичайно, безцінною «знижкою» є перші суботи місяця. Особливі ДНІ МАРІЙНІ… Адже лише серце МАТЕРІ здатне зрозуміти всі наші труднощі, переживання, проблеми…
А де ж ми в ці дні??? Чому ми не хочемо чути і бачити, який добрий Господь, як дбає про кожного з нас, про кожну душу, кожне серце… про тебе і про мене!!!
Важливим також для всіх нас є ОБІТНИЦІ, які дала МАРІЯ всім, хто буде шанувати молитву на Розарії та виконувати молитовну практику п’яти перших суботи місяця: «ТОГО Я НЕ ЗАЛИШУ В ЧАС СМЕРТІ…»
Хочу поділитись також і випадком-чудом із мого життя. Моя бабуся Емілія дуже шанувала Марію, Якій у Церкві в особливий спосіб присвячені місяці травень та жовтень. Молитву на Розарії… перші суботи місяця… І завжди нам казала: як буде помирати, щоб ми не плакали, щоб одягнути її в білий одяг, бо Марія забере її душу до неба. І коли під час тяжкої хвороби сили вже покидали її, ми ставали навколішки, давали бабці в руки вервицю і молилися. В останні хвилини її життя ми зробили так само… Це була середа. Ми відмовляли Славні таємниці… І зі словами: «Матір Божа покинула своє земне життя та з душею і тілом була взята Ангелами на небо!!!» – ДУША бабусі нас покинула, для життя вічного. Для мене це є явним знаком, що Марійні обітниці правдиві. Я зі ще більшою довірою молюсь Розарій і всіх закликаю до цієї ЧУДОТВОРНОЇ МОЛИТВИ!!!