Під час ранішньої Святої Меси в суботу 21 березня 2020р. Святіший Отець закликав молитися за сім’ї, які через карантин залишилися закриті вдома разом із дітьми.
А також Папа поділився роздумами про молитву, якої вчить нас сам Христос, повідомляє Vatican News.
«Сьогодні хочу згадати про сім’ї, які не можуть вийти з дому. Можливо, єдиний горизонт, який вони мають, це балкон. Там усередині сім’я, з дітьми, підлітками, батьками: нехай вони зможуть знайти спосіб доброго спілкування, будування стосунків любові у сім’ї; нехай зуміють разом, сім’єю, долати тривоги цього часу. Молімося за мир сімей сьогодні, у цей час кризи, і за креативність». Цими словами Папа Франциск розпочав ранкову Святу Месу, що транслювалася в прямому ефірі через інтернет.
Заклик повернутись до Господа
У проповіді, коментуючи біблійні читання дня, Вселенський Архієрей підкреслив: заклик учорашніх читань, які спонукали повернутись до батьківського додому, до Отця, звучить також і в сьогоднішньому уривку з книги пророка Осії: «Ходіть, до Господа повернімся» (Ос 6,1). Довіра до Бога, надія на Нього, віра в те, що Він зцілить нас, перев’яже наші рани, — спонукає народ повернутись до Господа. Необхідно пам’ятати, що одним зі способів віднайти Господа — а отже, й повернутися до Нього, — є молитва.
Зарозумілість у молитві
На переконання Глави Церкви, євангельською розповіддю про митаря і фарисея, які ввійшли до храму помолитись, Господь навчає нас того, як потрібно молитись. Фарисей був зарозумілим: він прийшов до храму, щоб розповісти Богові, яка він добра людина, немовби кажучи: «Дивись, який я молодець; якщо Тобі щось буде потрібно, звертайся — і я вирішу Твою проблему». Мабуть, він виконував усі приписи тогочасного Закону, постив, молився, робив усе, чого вимагали численні приписи Закону…
Ця історія нагадує нам дві інші біблійні розповіді, сказав Папа. Насамперед — притчу про блудного сина, де старший брат також відзначався подібною поведінкою, адже дорікав батькові, мовляв, він дотримується всіх наказів, усіх батьківських настанов, але не удостоївся жодного святкування, в той час як для його блудного брата, що розтратив батьків маєток із блудницями, влаштовано святкову вечерю. А також це нагадує про бідного Лазаря та безіменного багача, якого не хвилювала доля бідолахи, що лежав при його воротах. Як можемо зауважити, ті двоє, старший брат і безіменний багач, відзначалися впевненістю у собі самих, у своїй владі, у своєму багатстві…
Як молитись?
Але варто приглянутись до іншого персонажа сьогоднішньої розповіді — митаря, який не підходить до престолу, залишається на віддаленій дистанції, бо не насмілюється підійти ближче, ба навіть підвести очі вгору. Лише, б’ючи себе в груди, промовляв: «Боже, помилуй мене грішного». Також і його поведінка спонукає нас згадати притчу про блудного сина, який, усвідомивши, що він накоїв, як згрішив перед Батьком, — розкаявся, вдарив себе в груди і в покорі повернувся додому. Такою була й покора бідного Лазаря, який лежав при дверях багача, надіючись на милостиню. «Цим випадком Господь навчає нас того, як молитися, як наближатися до Господа: з покорою», — підсумував Єпископ Рима, згадуючи також і приклад покори та служіння святого Йоана Хрестителя.
Покірна молитва
Звертаючись до багатства літургійних текстів, Папа наголосив, що молитва християнина має бути «гола», без гриму, без прикрашування себе самих у чесноти, немовби ми вихваляємось перед Богом. Господь прощає нам усі наші гріхи, які ми Йому показуємо, і робимо це в покорі. Бо коли ми йдемо до Господа занадто впевнені у собі самих — то впадемо у зарозумілість, подібно як безіменний багач або старший брат.
Нашою дорогою має бути покора, пониження. Єдиним, хто зрозумів це, був митар із сьогоднішньої біблійної притчі. «Ти — Бог, а я — грішник. Така реальність, Але сказати, що я грішник, потрібно не вустами, а серцем. Почуватися грішником», — підкреслив Папа Франциск. А виправдовувати себе самих є гордістю, вивищенням перед Богом. Потрібно прямо визнавати свої гріхи, відверто з них сповідатися, не намагаючись прикрасити їх виправданнями.
фінансово.
Щиро дякуємо!
