Папа: Бог полюбив нас «не на жарт»

Мірилом життя є любов, а вона проявляється в служінні. Думками про це поділився Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси у Вербну неділю.

Папа присвятив окрему згадку юнакам і дівчатам, заохочуючи їх брати приклад зі справжніх героїв, повідомляє Vatican News.

Ісус «понизив себе самого, образ слуги прийнявши». Ці слова, почерпнуті з Послання св.Павла до филип’ян, стали відправною точкою для роздумів Святішого Отця. Він поділився ними, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди Вербної неділі, яку 5 квітня 2020р. очолив у базиліці св.Петра у Ватикані.

Богослужіння звершено при кафедральному престолі, з дотриманням приписів, впроваджених, щоб запобігти поширенню вірусу. Меса Вербної неділі, як годиться, розпочалася спогадуванням Входу Господнього в Єрусалим та благословенням галузок. За престолом височіло розп’яття з храму св.Марчелло, відоме нам із молитви за світ, яку Папа звершив на площі св.Петра в останню п’ятницю березня, уділивши позачергове благословення «Urbi et Orbi». А також — та сама чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Спасіння римського люду з базиліки Santa Maria Maggiore.

Ми дорогі для Бога

Розпочинаючи проповідь, Папа звернув увагу, що Боже слово протягом Страсного Тижня вказує нам на постать Ісуса-слуги. «Бог спас нас, служачи нам. Зазвичай ми вважаємо, що це ми служимо Богові. Ні, це Він безкорисливо послужив нам, бо перший нас полюбив. Важко любити, коли тебе не люблять. І ще важче служити, якщо не дозволимо Богові послужити нам», — ствердив проповідник.

Святіший Отець пояснив, що Господь послужив нам, віддавши за нас своє життя. Ми Йому дорогі й «дорого Йому коштували». «Я тебе полюбив не на жарт», — такі слова Ісуса, звернені до неї, нам передала свята Анджела з Фоліньйо. Господня любов спонукала Його «взяти на себе все наше зло», а в той час, коли наше зло озлобилось проти Нього, Він реагував «лише покорою, терпеливістю та слухняністю слуги, виключно силою любові». Служіння Ісуса підтримав Отець, який «не розгромив зло, що нападало на Нього, але підтримував Його в стражданні, щоби наше зло було переможене виключно добром, щоб воно аж до кінця було пронизане любов’ю».

«Господь послужив нам, аж до найболючішого досвіду для того, хто любить: зради й покинення», — наголосив Франциск.

Бог здатен вилікувати нашу зраду

Папа зазначив, що Ісус пережив зраду учня, який продав Його, та учня, який відрікся. Його зрадили люди, які спершу кричали: «Осанна», а згодом — «Нехай буде розп’ятий». Його зрадила релігійна інституція, несправедливо засудивши, а також політична, вмивши руки.

«Згадаймо про малі чи великі зради, яких ми зазнали в житті. Це жахливо, коли відкриваємо, що довіра, яку ми покладали, обдурена. В глибині серця зроджується таке велике розчарування, що здається, ніби життя вже не має сенсу. Так стається, бо ми народжені, щоб бути любленими і щоб любити, й найболючіше— це бути зрадженими тим, хто обіцяв нам бути вірним і близьким. Ми навіть не можемо собі уявити, до якої міри болісним це було для Бога, який є любов», — мовив Наступник св.Петра, заохочуючи кожного зазирнути у своє власне серце.

Якщо будемо «щирі самі з собою», то побачимо, скільки там фальшу, лицемірства та двоєдушності, скільки зраджених добрих намірів, недотриманих обіцянок, змарнованих постанов… Господь «знає наше серце краще від нас», знає, наскільки ми «слабкі та непостійні» та «як важко вилікувати деякі рани». І що Він чинить, щоби послужити нам? Те, що сказав через пророка: «Я вилікую їхню зраду; я полюбив їх доброхітно».

«Він зцілив нас, — сказав Папа, — взявши на себе нашу невірність, усуваючи нашу зраду. Так щоб ми, замість того, щоб потрапити у зневіру, боячись не дати собі ради, могли підвести погляд на Розп’ятого, прийняти Його обійми і сказати: ось, моя невірність — там, Ти взяв її, Ісусе. Розкрий мені обійми, слугуй мені Твоєю любов’ю, не переставай підтримувати мене… Тоді прямуватиму далі!»

Навіть у хвилини найбільшого відчаю ми не самотні

Далі Святіший Отець зауважив, що в прочитаному під час Святої Меси уривкові з Євангеля від Матея про Христові Страсті записано лише одне речення, сказане Ісусом на хресті: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?»

«Це сильні слова. Ісус страждав від того, що Його покинули свої, які втекли. Однак Йому залишався Отець. Тепер, у безодні самотності, Він вперше звертається до Нього із загальним ім’ям “Боже”. “Гучним голосом” викрикує оте найжахливіше “чому?”: чому також і Ти мене покинув?» — мовив проповідник. Ці слова 22 Псалма виявляють нам, що Ісус також зазнав «крайнього спустошення» в молитві.

«Навіщо все це? Знову — для нас, щоби послужити нам, — сказав Папа. — Для того, щоб ми, коли почуватимемося припертими до стіни, коли опиняємося в глухому куті, без світла та виходу, коли здається, що навіть Бог не відповідає, — згадали, що ми не самотні. Ісус пережив повне покинення, найбільш чужу для себе ситуацію, щоби в усьому бути солідарним із нами. Він зробив це для мене, для тебе, для нас усіх, щоб сказати: “Не бійся, ти не сам. Я пережив увесь твій відчай, аби завжди бути пліч-о-пліч з тобою”. Ось до якої міри Ісус послужив нам, спустившись у прірву наших найжахливіших страждань, аж до зради й покинутості. Сьогодні, серед трагедії пандемії, перед лицем багатьох упевненостей, які руйнуються, перед лицем зраджених очікувань, серед почуття покинутості, що стискає серце, Ісус промовляє до кожного: “Не бійся: відкрий своє серце для Моєї любові. Відчуєш розраду Бога, який тебе підтримує”».

Мірилом життя є любов

Підсумовуючи, Наступник св.Петра зазначив, що перед Богом, який нам так послужив, ми покликані «не зрадити те, для чого ми були створені» й «не покинути те, що найважливіше». Ми у світі для того, щоб любити Його та ближніх. І драма, яку переживаємо, спонукає «серйозно ставитися до того, що серйозне, не губитися в дріб’язкових речах».

«Бо мірилом життя є любов. Отож, протягом цих святих днів удома, ставаймо перед розп’яттям, споглядаймо розп’яття, яке є мірилом Божої любові до нас. Перед Богом, який служить нам аж до жертви життя, споглядаючи на розп’яття, просімо благодаті жити, щоб служити. Стараймося встановити контакт із тим, хто страждає, хто самотній і потребуючий. Не думаймо лише про те, чого нам бракує, але про добро, яке можемо зробити», — заохотив Папа Франциск.

Справжні герої

У контексті Всесвітнього дня молоді, який уже 35 років, відзначається на дієцезіяльному рівні, Святіший Отець скерував окрему думку до юнаків і дівчат. Він підкреслив, що Отець, який підтримав Ісуса під час Страстей, заохочує також і нас до служіння. «Очевидно, любити, молитися, прощати, дбати про інших, у сім’ї, також і в суспільстві, має свою ціну. Це може здаватися хресною дорогою. Але дорога служіння — це переможна дорога, яка спасла нас і яка спасає нам життя», — сказав Папа, спрямувавши ці слова особливим чином до молоді.

«Дорогі друзі, — додав він, — дивіться на справжніх героїв, які виявилися цими днями: ними не є ті, що мають славу, гроші та успіх, але ті, хто жертвує собою, щоб служити іншим. Почувайтеся покликаними поставити на карту своє життя. Не бійтеся втратити його для Бога і для ближніх, бо тоді здобудете! Бо життя — це дар, який отримуємо, віддаючи себе як дар. Бо найбільшою радістю є сказати “так” любові, без “якщо” і без “але”. Так само, як Ісус для нас».