Під час Святої Меси Святіший Отець закликав молитись за всі тих, які померли від коронавірусу, зокрема, за невідомих жертв, які були поховані у спільних могилах.
«Молімось сьогодні за померлих, за тих, які померли через пандемію; і зокрема, за тих, кого можемо назвати незнаними: ми ж бачили фотографії братських могил. Їх багато…» – цим закликом Папа розпочав Месу в каплиці Дому св.Марти 30 квітня 2020 року, повідомляє Vatican News.
У проповіді Папа прокоментував прочитаний під час Святої Меси біблійний уривок із книги Діянь Апостолів, де розповідається про зустріч апостола Филипа з ефіопським скопцем, вельможею Кандаки, ефіопської цариці, який прибув до Єрусалима на прощу. Ці роздуми проповідник пов’язав із євангельським уривком із 6-го розділу Євангелія від Йоана, в якому автор наголошує, що ніхто не спроможний пізнати таємницю Ісуса Христа без допомоги Бога-Отця.
Бог-Отець дає людині пізнання свого Сина
«Ніхто не спроможний прийти до Мене, коли Отець, який послав Мене, не приведе його» (Йн 6,44). За словами Єпископа Рима, Ісус пригадує повчання пророків: «Бог вчить усіх». Власне, Бог є Той, хто провадить до пізнання Його Сина. Без Його втручання неможливо пізнати Ісуса. Очевидно, людина може вивчати різні богословські предмети, Святе Письмо, знати про Його народження, діяльність, але пізнати Його зсередини, пізнати таємницю Ісуса може лише той, кого до цього спонукає Бог-Отець.
Досвід ефіопського скопця
На переконання проповідника, прикладом того, що Отець провадить до пізнання свого Сина, є досвід ефіопського вельможі. З біблійного тексту бачимо, що він був побожним чоловіком, віруючою людиною, адже, незважаючи на свій високий уряд та свої обов’язки, знайшов час поїхати на прощу у Святе Місто, читати Святе Письмо… Повертаючись до свого дому, скопець роздумував роздумувати над Божим Словом із книги пророка Ісаї, і саме у цей момент Бог посилає до нього Филипа, який насмілився йти поряд і запитати: «Чи розумієш те, що читаєш?» «Та як можу, коли ніхто мене не наставить», – відповідає урядовець ефіопської цариці. Тоді апостол почав роз’яснювати його писання та розповідати про Ісуса Христа.
Цей досвід ефіопського скопця показує нам те, що Отець зацікавив його Ісусом, дозволив йому пізнати свого Сина: приготував його, спонукав до паломництва з Ефіопії до Єрусалима, щоби віддати шану Богові, а потім, через читання тексту пророка Ісаї, приготував його серце до об’явлення про свого Сина Ісуса Христа. Так, що цей забажав охреститись. І він увірував у Спасителя.
Місія кожного християнина
Той факт, що ніхто не може пізнати Ісуса, якщо Отець його не приведе до цього пізнання, повинні усвідомлювати всі послідовники Спасителя, покликані до християнського апостольства – до місії, проповідування про Ісуса. Дехто міг би подумати, що завданням місіонера є навертати людей до Бога. Але ні! Це не місіонер навертає, але сам Бог-Отець притягає серця людей і спонукає їх до пізнання свого Сина. Йти на місію – це давати свідчення власної віри; без свідчення місіонер нічого не зробить. У місійній діяльності не так важливо засновувати лікарні, школи тощо, як давати християнське свідчення, свідчення своєї особистої віри в Ісуса. Без свідчення така діяльність буде доброю соціальною працею, але не християнською місією. При цьому, не слід забувати, що не ми, а Бог-Отець притягає людей до пізнання Ісуса, хоча й чинить це за допомогою нашого особистого свідчення про Спасителя.
Сила молитви
На переконання Папи, завдання кожного місіонера – молитися, щоб Отець привертав людей до пізнання Ісуса Христа. Свідчення й молитва мають прямувати разом… Без свідчення й молитви неможливо здійснювати апостольське проповідування; без них це буде гарна моральна проповідь, але не християнське звіщення про Ісуса. «Наше свідчення відчиняє двері до людей, а наша молитва відчиняє двері до серця Отця, щоб Він притягав людей», – підсумував Святіший Отець. Папа нагадав, що свідчити свою віру та молитися – завдання не лише місіонерів, але кожного християнина.