Переживання емоцій як таке не можна вважати морально добрим чи злим явищем. Вірити в те, що ми добрі просто тому, що почуваємося добре, — це велика ілюзія.
Емоції — частина людського досвіду. Вони часто з’являються і згасають без наших вказівок. Однак емоції, якими супроводжується вольовий учинок, можуть виявити глибину цього вчинку.
Ісус, як справжня людина, переживав різні емоції, і вони завжди були виявом Його чесноти. У Святому Письмі ми можемо побачити глибину цих емоцій. Такі приклади Його чуйності показують, як сильно людське серце Ісуса було відкритим для інших.
Папа Франциск в Апостольському напоумленні Amoris laetitia розмірковує над значенням емоцій у людському житті. Він пише: «Сім’я зріла, коли емоційне життя її членів стає такою формою чутливості, яка не душить, не затьмарює великі рішення і цінності, а радше йде за свободою кожного; постає з неї, збагачує, вдосконалює та гармонізує її у служінні всім іншим».
Папа зазначає, що в євангельських текстах Ісус п’ять разів виявляє емоції.
Ісус страждав над долею Єрусалима, який відкинув Його
«Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали!» (Мт 23,37).
Ця відмова від Бога вразила Його до сліз
«І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав, кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима! Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені – за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин» (Лк 19,41-44).
Він був глибоко зворушений чужими стражданнями
«Вийшовши Ісус, побачив силу народу – і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало» (Мк 6,34).
Він глибоко переживав горе інших людей
«Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений, запитав: “Де поклали ви його?”» (Йн 11,33).
Він оплакував смерть друга
«Заплакав Ісус. І заговорили юдеї: “Бач, як Він його любив!”» (Йн 11, 35-36).
Переклад CREDO за: Кетлін Геттрап, Aleteia