Сьогодні виповнюється вже цілих 20 років від того страшного 11 вересня 2001 р., коли «Аль-Каїда» здійснила кілька терактів у США, захопивши літаки. За цієї нагоди згадаймо текст, що вийшов друком через рік після трагедії в одній з американських газет. І подякуймо Богові за все.
Кажуть, що керівник однієї з великих компаній вижив в атаці 11 вересня, тому що повів свого сина вперше до дитячого садка.
Інший хлопець залишився живий, оскільки була його черга йти по пончики до ранкової кави.
Одна жінка спізнилася, тому що її будильник не продзвенів вчасно.
Хтось затримався, застрягши в корку на автостраді Нью-Джерсі.
Інший спізнився на автобус.
Одна жінка пролила каву на одяг і потребувала часу, щоб перевдягнутися.
У когось не заводилася машина, хтось повернувся, щоб відповісти на телефонний дзвінок.
В іншого дитина вередувала, відтак не вийшли з дому вчасно.
Один не міг зловити таксі.
Те, що особливо вразило, це чоловік, який того ранку вийшов з дому в нових черевиках, добирався до роботи різними способами, але перш ніж дістався до офісу, натер на нозі мозоль. Відтак зайшов до аптеки, щоб купити лейкопластир. Ось чому він зараз живий.
Тож тепер, коли я застряю в пробці, не встигаю в ліфт, повертаюся, щоб відповісти на телефонний дзвінок… Коли трапляються всі ці дрібниці, які дратують мене, — я нагадую собі, що це саме те місце, де Бог хоче бачити мене зараз. Наступного разу, коли вам здається, що ранок починається не так, діти одягаються повільно, ви не можете знайти ключі від машини, стоїте на кожному світлофорі, — не гнівайтесь і не впадайте у відчай. Бог працює, охороняючи вас.
Переклад Юлії Косинської