Кожна сім’я хоче виховати щасливих дітей. Батьки завжди бажають добра своїм дітям, але бачать це добро кожен по-своєму.
Є батьківські сценарії, що шкодять дітям та обмежують їхнє майбутнє. Добре, коли у підлітковому віці можна виявити шкідливий сценарій і довести це до відома батьків. Але часто буває, що вже доросла людина залишається нереалізованою, не знає своїх потреб — бо сформувався стиль поведінки, вигідний для одного з батьків чи для всієї родини. А в дорослому віці вже доводиться докласти максимуму зусиль, щоби змінити своє життя…
Розглянемо декілька найпоширеніших шкідливих сценаріїв виховання.
1.«В тебе нічого не вийде».
Часто хтось у сім’ї більш лякливий, прив’язаний до матері, нерішучий. Буває так, що один брат чи сестра досягають успіхів у професії, мають уже свою сім’ю, а інший ніде не працює, має мінімальний заробіток, ніяк не зважується на шлюб. При спілкуванні з батьками можемо бачити неоднакове ставлення до двох дітей у стилі «один — активний, а другий — невпевнений, то йому краще бути з нами». Так батьки формують низьку самооцінку дитини, не підтримуючи її хороші починання чи прагнення. А від дорослої дитини можна почути: «Мені завжди казали, що в мене нічого не вийде». Тому такий дорослий завжди залишається при батьківському домі, без поради батьків не приймає рішення. А тато й мама почуваються добре, коли їхня «дитина» поряд, на підхваті в будь-якій ситуації.
2.«Не для твого здоров’я».
Є ситуації, коли здоров’я справді потребує захисту і постійного піклування. Та є багато надуманих ситуацій, коли з помірно здорової дитини роблять умовно хвору. Так зручно керувати дитиною і контролювати її. Постійно налякана і стривожена людина зручна для стороннього впливу, постійно шукає затишку й безпеки в інших людей. Такі дорослі діти теж залишаються поряд із батьками, бо «тільки мама може зварити борщ для мого шлунку», «тільки у батьківському домі я можу довше поспати»…
3.«Побачиш ще смаленого котика!»
Так налаштовують батьки свою дитину, якщо вона діє не згідно з їхнім сценарієм. Цей вираз налаштовує на погані наслідки власного рішення, нехтування рекомендаціями оточення. Наприклад, це буває, коли донька планує вийти заміж «не за того»; коли син хоче вступити до вишу, для батьків неприйнятного; коли дитина хоче змінити професію або переселитися. Звісно, батьки мають право висловити своє ставлення та повідомити про наслідки прийнятого рішення — уявні й реальні. Але ваша дитина має прийти до рішення, яке буде не кероване страхом і тиском вашого авторитету, а прийняте самостійно.
Виховуючи дитину, ми насамперед готуємося розлучитися з нею, коли настане відповідний для цього час. У вихованні ми націлені на благо дітей, формування в них навичок жити самостійно та дбати про себе. Подумайте про те, що після вашої смерті залишиться невпевнена людина, в постійному очікуванні неприємностей. Чи хотілося б вам такого майбутнього для вашої дитини?
фінансово.
Щиро дякуємо!
