Ці роздуми продовжують попередні, пов’язані з с. Лусією душ Сантуш — однією з трійки фатімських візіонерів. Останнє видіння, яке отримала с. Лусія, відбулося 13 червня 1929 р. в монастирі в Туї (Іспанія).
Зазначимо, що ця зустріч із Божою Матір’ю відбулася рівно за 12 років після другого об’явлення 1917 р.
Коли с. Лусія, яка на той час перебувала в монастирі в Туї, за згодою настоятельки молилася Святу годину — а робила вона це з 23:00 до опівночі щотижня з четверга на п’ятницю, — якось уночі вона навколішках промовляла молитву Ангела, якої навчилася під час об’явлень у Фатімі.
Відчувши втому, вона підвелася й молилася з розпростертими руками. «Раптом уся каплиця наповнилася надприродним світлом, а над вівтарем з’явився осяйний хрест, який сягав стелі. В яскравішому світлі, у горішній частині хреста, можна було побачити обличчя чоловіка і Його тіло по пояс; на Його грудях сиділа сяюча голубка; до хреста було прибите тіло іншого чоловіка».
Трохи нижче пояса тієї особи с. Лусія побачила келих і велику гостію, яка висіла в повітрі, а на неї падали краплі Крові з обличчя Розіп’ятого Ісуса і з рани в Його боці. Ці краплі стікали на гостію і крапали в келих. Під правим раменом хреста стояла Пресвята Мати, тримаючи в руці своє Непорочне Серце (це була Фатімська Божа Матір зі своїм Непорочним Серцем у лівиці, без меча і троянд, але з терновою короною та полум’ям). Під лівим раменом хреста великі літери, ніби з кришталево чистої води, стікали додолу, на вівтар, складаючись у слова «Любов і Милосердя».
Сестра Лусія зрозуміла, що в цьому видінні їй об’явилася таємниця Пресвятої Трійці й вона отримала розуміння цієї таємниці, яку їй не можна було розголошувати (про цю таємницю йшлося в об’явленні 13 липня 1917 р., вона відома як «Фатімська таємниця»).
Черниця також почула слова: «Настав час, коли Бог просить Святішого Отця виконати і наказати, щоб єпископи всього світу в єдності з ним, у той самий час, присвятили Росію Моєму Непорочному Серцю, обіцяючи навернути її заради цього дня молитви та всесвітнього відшкодування». На прохання свого сповідника, о. Хосе Бернардо Ґонсалвеса, єзуїта, с. Лусія записала це і передала йому 13 червня 1930 р.
Читайте і слухайте також: Розарій із роздумами отця Доліндо Руотоло. Таємниці Світла
фінансово.
Щиро дякуємо!
