Успішність — один з «ідолів» сучасного суспільства, яке надає дедалі меншого значення моральним якостям людини, її доброті та здатності до любові, зосереджуючись натомість на тому, чого вона досягла у житті і як реалізувалася у своїй діяльності.
Пропонуємо вашій увазі 7 фільмів про людей, чиє життя далеке від успіху — радше, їх можна було би назвати «невдахами». Вони переживають різноманітні кризи й труднощі, вони можуть здаватися несимпатичними або й неприємними, вони — ті, кого нам так легко засудити… і в кому ми можемо впізнати своїх ближніх або й себе самих. Комусь із нас ці історії можуть надати внутрішньої сили і віри в себе, а комусь — нагадати, що не можна ставити хрест на людині, хай би якою безталанною вона здавалася, бо наприкінці навіть дуже тернистого шляху на кожного може очікувати несподіване світло.
1.«Центральний вокзал» (1999)
Дора — немолода, озлоблена і розчарована у житті самотня жінка. Колись вона працювала шкільною вчителькою, а тепер працює на вокзалі Ріо-де-Жанейро — пише листи за неписьменних клієнтів. Люди, з якими вона працює, дратують її: часто вона не надсилає їхні листи, закидаючи їх у шухляду або навіть розриваючи. Одна з її клієнток — самотня мати, що виховує 9-річного сина і відчайдушно намагається знайти його батька. Одного разу вона гине у автобусній аварії, і хлопчик опиняється на вулиці без даху над головою, не маючи нікого, крім Дори, хто міг би йому допомогти. Дора не хоче брати на себе відповідальності за чужу дитину: спочатку вона віддає його підозрілій парі, однак згодом викрадає його, страждаючи від почуття провини. Попри своє небажання займатися долею хлопчика, вона вирішує податися разом із ним на пошуки його батька. Їхня спільна подорож перетворюється на пригоду, повну негараздів і поневірянь, але через необхідність опіки над знедоленою дитиною, якій більше немає до кого прихилитися, скам’яніле серце Дори поступово пом’якшується.
2.«Людина без минулого» (2002)
Головний герой цього фільму — скромний безробітний чоловік із провінції, що приїздить до Гельсінкі у пошуках роботи. Але невдачі переслідують його навіть тут: просто біля вокзалу на чоловіка нападають невідомі бандити і жорстоко його б’ють. Бідолаху відвозять до лікарні у стані коми, і там у нього зупиняється пульс. Але трапляється диво: коли лікарі виходять із палати, чоловік несподівано приходить до тями і йде геть. Він геть нічого не пам’ятає про себе — навіть власне ім’я залишається для нього таємницею. Тепер він змушений почати життя з нуля, не маючи у розпорядженні нічого: тільки підтримку злиденних мешканців міських нетрів і старенький музичний автомат. Але коли чоловік випадково стає свідком пограбування банку, його обличчя опиняється на газетних шпальтах, а вслід за цим дає про себе знати і його минуле…
Читайте також: 6 фільмів, які допоможуть вам не втратити надію у важкі часи
3.«Цезар має померти» (2012)
Один із режисерів цього напівдокументального фільму сказав про нього так: «Ми сподіваємося, що коли його покажуть публіці, глядач скаже собі або людям поруч, що навіть в’язень, який відбуває жахливе покарання, був і залишається людиною».
Дія стрічки відбувається в римській в’язниці, у якій діє театральна студія для в’язнів. Режисер театру вирішує поставити п’єсу Шекспіра «Юлій Цезар» — і саме процес підготовки вистави, починаючи з прослуховувань на роль, є сюжетною основою фільму. В’язні, що беруть участь у постановці, походять із різних регіонів Італії, спілкуються різними діалектами і відбувають покарання за різні злочини. Вживаючись у свої ролі, вони зіставляють шекспірівські події з власним досвідом та аналізують своє життя і помилки. Більшість ролей у фільмі виконують не професійні актори, а справжні ув’язнені, що надає йому особливого реалізму.
4.«У них все добре» (2009)
Френк — удівець, який присвятив своє життя важкій роботі, прагнучи вивести в люди своїх чотирьох дітей. Тепер вони вже дорослі, кожен живе своїм щасливим і успішним життям — у всякому разі, саме так вони кажуть батькові. Одного разу вже немолодий і хворий Френк вирішує зібрати родину разом, для чого запрошує своїх дітей у гості. Але діти одне за одним несподівано скасовують візити. Батько сердиться, і хоча лікар забороняє йому подорожувати, вирішує сам провідати дітей, які живуть у різних містах. Під час своєї подорожі чоловік дізнається, що реальність значно відрізняється від тих красивих картинок, які йому змальовували діти: їхнє життя далеке від успішного, до того ж вони мають купу особистих проблем. Занурюючись у справжнє життя своїх дітей, Френк починає серйозно міркувати над тим, чому в той час, як він намагався зробити для них усе, вони обманювали його, воліючи довіряти свої негаразди лише матері?
5.«Дерево для черевиків» (1978)
Головні герої цього фільму — італійські селяни, що мешкають у Ломбардії кінця ХІХ століття: багатодітна вдова, що ледве зводить кінці з кінцями; шахраюватий і боягузливий чоловік, що обманює поміщика і постійно свариться зі своїм сином; закохана пара, що вирушає на пошуки кращого життя у Мілан… Їхнє життя бідне на яскраві події — воно складається переважно з боротьби зі злиднями і тяжкої праці, однак у ньому є місце для маленьких радощів і навіть справжніх чудес. Центральний персонаж фільму — Батісті, що має дар оповідача і часто розважає сусідів тим, що вечорами розповідає їм лячні історії. Одного разу його син ламає черевик, зроблений із дерева — традиційне селянське взуття італійців. Щоб полагодити черевик, Батісті потай рубає дерево, яке належить його господареві. Коли про його провину дізнається поміщик, він виганяє селянина з дому. Зібравши речі, злиденна родина вирушає в нікуди на пошуки нового життя…
Читайте також: 7 фільмів, що можуть навчити нас християнської сміливості
6.«Таємниці і брехня» (1996)
Гортензія — молода чорношкіра дівчина, яку виховали прийомні батьки. Після їхньої смерті вона вирішує дізнатися правду про свою біологічну матір і починає шукати її, незважаючи на застереження державних службовців. Під час пошуків Гортензія дізнається, що її матір — біла жінка на ім’я Синтія Перлі, яка працює на фабриці виготовлення картонних коробок і живе зі своєю донькою Роксаною, що заробляє на життя прибиранням вулиць. Стосунки між ними не складаються: жінки часто сваряться і дорікають одна одній; у стсоунках Синтії з її братом та його дружиною також відчувається значне напруження. Синтія ніколи нікому не розповідала про те, що у неї є ще одна донька: коли вона завагітніла у 15 років, батько вигнав її з дому. Народивши і віддавши дівчинку на усиновлення, вона ніколи не думала, що коли-небудь зустрінеться з нею. Тому несподівана поява Гортензії лише загострює стосунки у родині, проливаючи світло на плетиво брехні й таємниць, яке роками оповивало її членів…
7.«Моя мама» (2015)
Марґерита — режисерка, що знімає фільм про страйк робочих заводу, які намагаються зберегти робочі місця після продажу підприємства міжнародній компанії. Її матір Ада — колишня вчителька латинської мови, яка лежить у лікарні з хворобою серця. Донька Марґерити має труднощі з навчанням і не довіряє матері, її особисте життя після розлучення з чоловіком не складається, а робота на знімальному майданчику перетворюється на справжнє пекло: актор, який повинен грати одну з головних ролей, постійно забуває свої репліки, зриває процес зйомок своїми жартами і витівками та хизується роботою з самим Стенлі Кубриком, з яким він насправді ніколи не працював. Коли лікарі повідомляють Марґериті, що матері залишилося жити зовсім недовго, це остаточно прибиває її до землі: жінка починає вважати себе невдахою, не здатною нічого досягнути в житті і не спроможною допомогти рідним. Вона проводить дні на знімальному майданчику, вечори — біля ліжка матері, а ночі — у її спорожнілій квартирі, поринаючи у спогади і намагаючись зрозуміти, чому в неї не складаються стосунки з найближчими людьми.
фінансово.
Щиро дякуємо!
