Папа: щоб Дух любові переміг наш опір та вчинив нас будівничими сопричастя

Не можемо свідчити Євангельську згоду, якщо ми, християни, досі залишаємося поділеними; не можемо звіщати любов Христа, який єднає людей, коли ми ще не поєдналися між собою.

Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись із Предстоятелем Елладської Православної Церкви. Папа зазначив, що Святий Дух спонукає нас до братерства, а тому треба не боятися одні одних, а допомагати одні одним поклонятися Богові та служити ближньому — пише Vatican News.

Нехай же Воскреслий Господь допомагає нам не залишатися паралізованими негативними речами та упередженнями минулого, але дивитися на дійсність новими очима. Таке побажання-заохочення пролунало з вуст Папи Франциска під час зустрічі з предстоятелем Елладської Православної Церкви Блаженнішим Єронімом ІІ, Архієпископом Афін та всієї Греції.

Візит братерства

Після обіду та короткого відпочинку в Апостольській нунціатурі в Афінах Єпископ Рима від’їхав до Архієпископського палацу. Там відбулася приватна зустріч у робочому кабінеті Блаженнішого Єроніма ІІ, а опісля — зустріч за участі відповідних делегацій у Тронному залі.

«Благодать вам і мир від Бога», — писав святий Павло християнам Рима, перебуваючи саме в Греції, і цими словами Папа Франциск розпочав свою промову. Він зазначив, що ця зустріч «поновлює цю благодать і цей мир». Зазначивши, що прибув як паломник, «із великою пошаною та смиренням», щоб оновити цю апостольську спільність і скріпити братерську любов, Франциск скерував слова вітання до всієї православної громади Греції.

На апостольському корінні

Єпископ Рима покликався на столітні оливкові дерева, що спонукають замислитися над «корінням, яке поділяємо». Воно під землею, приховане, часто ігнороване, але насправді тримає все на собі. «Яким же є наше спільне коріння, що пройшло через віки? Ним є апостольське коріння», — мовив він. Прорісши із зерна Євангелія саме в еллінській культурі, воно почало приносити великі плоди в Отцях Церкви та перших Вселенських Соборах.

«У подальшому, на жаль, ми виростали далеко одні від одних. Світська отрута забруднила нас, кукіль підозр помножив віддаленість і ми перестали розвивати сопричастя», — зауважив Папа. Згадавши слова святого Василія, що справжні Христові учні «мають за взірець лише те, що бачать у Ньому», додав: на жаль, дії та рішення, які мають мало спільного, а то й зовсім не мають нічого спільного з Ісусом та Євангелієм, «позначені радше прагненням заробітку та влади», призвели до того, що сопричастя зав’яло.

«Так ми дозволили, щоби плідність була підірвана поділами. Історія має свій тягар, і сьогодні я відчуваю потребу відновити прохання про прощення, звернене до Бога і до братів, за помилки, скоєні багатьма католиками. Однак джерелом великої втіхи є впевненість у тому, що наше коріння є апостольським, і що, незважаючи на помилки минулого, Божа рослина росте і приносить плід», — сказав Наступник святого Петра. Остаточним плодом оливкового дерева, зауважив він, є олія, яка в давнину була джерелом світла вночі як паливо у світильниках, а нас спонукає думати про Святого Духа, який приніс світло в Церкву та може освітити кроки на нашій дорозі.

Єлей сопричастя

Розвиваючи цю думку, Святіший Отець, зауважив, що Святий Дух, насамперед, є «єлеєм сопричастя». Він нагадав, що в Святому Писанні сказано про олію, від якої ясніє обличчя людини. Й сьогодні є велика потреба в тому, щоб «визнати унікальну цінність, яка сяє в кожній людині», бо визнання цієї людської спільності є відправною точкою для будування сопричастя.

Святий Дух спонукає нас до братерства, а тому треба не боятися одні одних, але допомагати одні одним поклонятися Богові та служити ближньому, «без прозелітизму та повністю шануючи свободу іншого». «Молюся, — сказав він, — щоб Дух любові переміг наш опір та вчинив нас будівничими сопричастя».

«Зрештою, як можемо свідчити світові Євангельську згоду, якщо ми, християни, досі залишаємося поділеними? Як можемо звіщати любов Христа, який поєднує людей, коли ми ще не поєдналися між собою?» — додав Єпископ Рима, заохочуючи призивати Духа сопричастя, щоб допомагав нам будувати сопричастся «не на розрахунках, стратегіях та вигодах, але за єдиним прикладом, на який слід дивитися, яким є Пресвята Трійця».

Єлей мудрості

Святий Дух, сказав далі Папа, є «єлеєм мудрості». Слухняні Його «тихій мудрості», ми зростаємо в пізнаванні Бога та відкритості одні на одних. У цьому контексті Глава Католицької Церкви висловив схвалення зусиллям, які місцева Православна Церква, що є «спадкоємицею першої великої інкультурації віри», присвячує богословському формуванню, і згадав про плідну співпрацю в культурній сфері, про спільні симпозіуми, організовувані Факультетом православного богослов’я Університету Салонік та Папським Університетом «Antonianum», що в Римі. Все це стало нагодою «започаткувати щирі стосунки та розпочати корисний обмін між академічними інституціями наших конфесій».

Єлей утішення

Врешті, Наступник святого Петра говорив про те, що Святий Дух є «єлеєм утішення», Утішителем, який перебуває поруч з нами. Помазаний Святим Духом, Христос звіщав радісну новину вбогим, визволення — полоненим, свободу — пригнобленим. І Він також «нас спонукає заопікуватися найслабшими та найубогішими». «Розвиваймо разом різні форми співпраці в милосердній любові, відкриймося та співпрацюймо щодо питань етичного та суспільного характеру, щоби служити людям нашого часу та нести їм розраду Євангелія. Святий Дух кличе нас сьогодні ще більше, ніж у минулому, оздоровляти рани людства єлеєм милосердя», — зазначив Святіший Отець.

Чувати й молитися

Образ олії, як зауважив далі Папа, веде нас до Оливного саду, де Христос, виходячи назустріч Страстям, просив у своїх учнів утішення, що випливає з близькості й молитви. Звертався до них у множині. «Також і сьогодні Він прагне, щоб ми чували та молилися: щоби нести світові Божу розраду та зцілити наші поранені стосунки, потрібна молитва одні за одних», — сказав Єпископ Рима, нагадуючи про необхідність очищення історичної пам’яті, до чого нас закликав також віра у воскресіння.

«Боязкі та нерішучі апостоли примирилися з неймовірним розчаруванням Страстей, коли побачили перед собою розп’ятого Господа. Саме з Його ран, які здавалися неможливими для зцілення, вони зачерпнули нову надію, нечуване милосердя, любов, більшу від своїх помилок і нужденності, яка перемінила їх в одне Тіло, поєднане Святим Духом у розмаїтті багатьох різних членів», — сказав Святіший Отець, побажавши, щоб і на нас зійшов Дух Воскреслого Розіп’ятого і допоміг нам «не залишатися паралізованими негативністю та упередженнями минулого, але дивитися на дійсність новими очима. Тоді випробування минулого поступляться місцем розраді теперішнього й будемо втішені скарбами благодаті, наново відкритими в братах і сестрах».

Зустріч у резиденції православних архієпископів завершилася обміном подарунками, після чого Папа від’їхав до католицького катедрального собору святого Діонісія на зустріч із католицькими єпископами, духовенством, чернецтвом, семінаристами та катехитами.