18 липня при ялтинській католицькій парафії стартувала акція «За життя, за сім’ю», організована вінницьким монастирем Дочок Милосердя Каноссіянок.
У подвір’ї храму влаштували виставку фотографій, присвячених захисту людського життя. Експозиція розповідає про розвиток людини з моменту зачаття і аж до народження.
З інтерв’ю з Леонідом Володимировичем Гірчицею, головним лікарем Амбулаторно-Медичного Центру монастиря Дочок Милосердя Каноссіянок Кам’янець-Подільської дієцезії:
– Розкажіть, будь ласка про основну мету цієї акції
– Мета проведеної нами акції – за життя. Ми є членами міжнародного руху «Pro-Life» і влаштовуємо подібні акції в багатьох містах України, брали участь у конгресах із захисту життя, що проводилися в Києві, Варшаві, а також у Німеччині та Франції.
Наша акція спрямована за здоровий спосіб життя, проти абортів. У Європі та, зокрема, в Україні, настала так звана «демографічна зима», тобто зменшення народжуваності. Ми прагнемо до того, щоб підняти рівень демографічних показників в Україні, діючи перш за все через пропаганду здорового способу життя та міцної родини. У першу чергу ми звертаємося до молоді, тобто до тих, хто тільки вступає в самостійне сімейне життя.
– У чому полягає ваша діяльність?
– У нашому Амбулаторно-Медичному Центрі у Вінниці ми ведемо постійно діючу виставку на захист життя і сім’ї – як стаціонарну, так і пересувну. Ми йдемо до учнів старших класів шкіл і до студентів різних навчальних закладів міста, де говоримо про культуру сексуальних відносин і про традиційні сімейні цінності, які є важливою частиною загальносвітової культури.
-Чи відомі Вам конкретні плоди ваших акцій?
– Так, ось один із прикладів. Коли минулого року ми були в Запоріжжі, молода жінка прийшла в абортарій одного з пологових будинків, де саме проходила наша акція. Нам вдалося відговорити її від аборту і таким чином зберегти людське життя.
– Які ще ініціативи ви проводите?
– У Вінниці ми створюємо так зване «Вікно життя», яке вже діє у Львові. Цей рух розпочався в Європі, зокрема, в Польщі. Він спрямований на те, щоб матері не вбивали небажаних ними новонароджених дітей, не кидали їх у під’їздах або смітниках, прирікаючи на загибель. Як відомо, споконвіку небажаних немовлят залишали у кошиках у монастирських воріт, і потім ченці давали цим дітям шлях у життя. Подібне ми організували у Вінниці. Мати, у якої ми не питаємо ні прізвище, ні паспортні дані, може залишити новонароджену дитину у нас при монастирі, що дає йому шанс вижити. Надалі малюка віддають у Центр Матері і Дитини, а потім – до Будинку маляти. У Львові був такий випадок, дитині вдалося зберегти життя. Більше того, згодом дитину усиновили, тепер малюк має сім’ю і люблячих батьків.