Апостольський Нунцій в Україні прокоментував недільний заклик Папи Франциска, наголошуючи на тому, що потрібне навернення політичних лідерів, щоб запобігти знищенню людства.
У неділю П’ятдесятниці Папа знову звернувся із закликом до провідників народів, щоби вони докладали всіх можливих зусиль для того, щоб покласти край війні, яка триває в Україні; щоб старалися розпочати «справжні переговори, конкретні переговори для припинення вогню та щоб знайти прийнятне вирішення» — пише Vatican News.
Папа Франциск підніс свій голос у контексті 100 днів збройної агресії проти України, нагадуючи про «Божу мрію щодо людства», яку заперечують ті, хто не має жодної пошани до людського життя та не припиняє моторошне знищення міст і сіл. Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, Апостольський Нунцій в Україні, який не залишив Київ тоді, коли шаленіли російські бомбардування, і через це отримав державну нагороду безпосередньо з рук Президента України Володимира Зеленського, коментує заклик Папи в контексті війни та загрози її подальшого загострення.
Передумова «справжніх переговорів»
«Зі слів та з усього наставлення Папи Франциска чітко проглядається, що він готовий зробити все для того, щоби якнайшвидше покласти край цій війні. Коли Папа говорить про “справжні переговори”, про “конкретні переговори”, то не варто припускатися помилки, інтерпретуючи ці слова з політичної чи стратегічно-військової точки зору. Насправді жодна зі сторін конфлікту не досягла цілей, що могли би привести до переговорів: Росія, країна-агресор, ще не добилася того, що вважає позицією сили; Україна справедливо вимагає припинення агресії та виведення російських військ. З цього погляду, очевидно, неможливо бути оптимістами, щоб надати простір переговорам. Однак, коли Папа говорить про “справжні переговори”, —і робить це в день П’ятдесятниці, — то посилається на відповідальність, яку провідники народів повинні взяти на себе перед людством, якому загрожує знищення через заперечення “Божої мрії” — миру і братерства. Справжні переговори насправді можливі тоді, коли відправною точкою буде не військова чи політична логіка, а усвідомлення цього морального обов’язку та відповідальності перед Богом і перед людством».
Для «прийнятного вирішення» потрібне навернення сердець
«Папа говорив також про пошуки “прийнятного вирішення”. В теперішній ситуації ця мета перевищує людські сили. Ми тут справді потребуємо великої Божої допомоги, щоб серця провідників народів, починаючи з того, який розпочав війну, навернулися до Бога».
Трагедія дітей на війні
«Сотні дітей загинули внаслідок бомбардувань, тисячі були змушені залишити свої домівки, дуже багато стали сиротами. В переддень П’ятдесятниці Папа хотів зустрітися саме з ними, найбільш невинними жертвами. Серед спогадів, які я ніколи не зможу стерти, — діти з сиротинця у Ворзелі, містечку поблизу Києва, які виходять із бомбосховища після трьох днів, проведених у холоді та темряві, в той час, як навколо тривали бої та сіялася смерть. Я цей спогад переживаю з великим зворушенням, яке відчуваю також і тоді, коли беру в руки Біблію, знайдену між руїнами в Бородянці серед речей на місці, що залишилося від дитячої кімнати. Будь-кому достатньо буде побачити ці речі, щоби зрозуміти, що Папа має на увазі, коли говорить про “моторошне знищення міст”».
Значення слів
«Українські медіа завжди дуже уважні до слів, які промовляє Папа про війну, мушу сказати, що вони сприймаються прихильно. Також і російські медіа, які я регулярно переглядаю, присвячують велику увагу словам Папи. Як вони їх сприймають, це інше питання. В Україні, хоч тут католики не становлять більшість, всі рахуються з авторитетністю та міжнародною важливістю голосу Папи. І саме через це чітко відчувається, наскільки Папа Франциск добирає кожне слово, знаючи про вагу, якої воно набирає, з якою уважністю він обирає будь-яку фразу, коли посилається на цю війну».