Фахівці з іспанського інституту «Без шарлатанства» підготували список найпопулярніших псевдотерапій, які нібито мають принести полегшення травмованій психіці.
Інститут «Без шарлатанства» зазвичай займається спростуванням фейків на медичну тематику, які з’являються в публічному просторі. Think-tank співпрацює з найбільшими медичними організаціями країни і Європи.
Пов’язані з інститутом експерти нещодавно застерегли, що в період відпочинку на ринку псевдотерапії відбулося значне пожвавлення. Чимало видів псевдотерапії організовують під виглядом відпочинкових поїздок, а деякі навіть називають ретритами або реколекціями! Їхньою спільною рисою також є те, що вони обіцяють ледь не магічне миттєве розв’язання проблем, що турбують людей. І хоча цей перелік склали іспанські лікарі та психологи, однак загалом кожна з цих практик має певну популярність і в Україні. За деякими навіть можуть критися небезпечні секти.
1.Біонейроемоція, або біодекодування
Такі теорії як біонейроемоція (або біодекодування), нова германська медицина чи техніки емоційної свободи шукають джерело хвороб, навіть найсерйозніших, в емоційній сфері. За словами авторів звіту, «це передбачає участь у недешевих курсах, практикування магічного мислення, викликання почуття провини, ілюзорні зв’язки, послух самозваним експертам і, врешті-решт, смертельні практики у тих випадках, коли зазвичай застосовується традиційне лікування — яким нехтують на користь псевдотерапії».
2.ММS
MMS (Miracle Mineral Solution — чудесна мінеральна добавка), також відома як CDS (Clorine Dioxide Solution — діоксид хлору), — це хімічна сполука, що належить до групи відбілювачів, тобто сильних окислювачів. Прихильники застосування таких препаратів стверджують, що з їхньою допомогою можна подолати будь-яку хворобу. Однак насправді «вони не можуть бути застосовані для лікування людей». Тому «за будь-яким протилежним твердженням стоїть невігластво або недобросовісні наміри».
3.Піст
Піст — загалом корисна практика, яка, за правильного застосування, відома з давніх давен як один з елементів дієти або релігійного аскетизму. Тим не менш, на деяких «реколекційних» виїздах її нав’язують усім учасникам через нібито корисну дію. Натомість треба розуміти, що «практики такого типу можуть викликати ускладнення у людей, що страждають від деяких хвороб (наприклад, діабету). Можуть навіть призвести до психічних порушень, особливо до харчових розладів».
4.Рейкі
Рейкі — це поширений вид псевдотерапії, який полягає у прикладанні долонь до тіла пацієнта, щоб передати йому «життєву енергію Всесвіту». Експерти іспанського інституту стверджують, що «немає жодних доказів ефективності цього методу в лікуванні таких хвороб, як депресія чи тривожні розлади». Крім того, «деякі адепти рейкі застосовують цю псевдотерапію для використання людей, які потребують допомоги, особливо чуттливих до маніпуляцій».
5.Сімейні розстановки Хелінгера
Сімейні розстановки, що їх під виглядом позитивної психотерапії використовують чимало психологів, виявилися «одними з найнебезпечніших і безконтрольних практик (…), із якими ми маємо справу». Це пов’язано з викривленим сприйняттям реальності, яке нав’язують учасникам сеансів. Вони стають жертвами хибного підходу, який може виправдати, наприклад, сексуальне насильство, зазнане людиною.
6.Благословення жіночого лона
Так зване благословення жіночого лона — це «спроба повернення до замаскованого язичницького містицизму, що спирається на гаданий закон жіночої природи та містичні сили, приписувані таким етапам життя, як статеве дозрівання, менопауза, вагітність чи менструація». Ритуал повернення цих уявних сил набуває дедалі більшої популярності в колах Нью-Ейдж під гаслами фемінізму та «сестринства».
7.Звукотерапія
Що поганого в «купанні у звуках гонгу» або в концерті тібетських чаш? На перший погляд, це якнайбільш невинна розвага… Але організатори таких заходів не раз «запевняють, що ці інструменти відкривають чакри, роблять можливими подорожі поза тілом, відновлюють ДНК, лікують депресію і тривожні стани й навіть діють як наркотик». Звісно, всі ці твердження — безпідставні.
Сектантська атмосфера
Організатори різноманітних псевдотерапевтичних сенсів або поїздок можуть виманити чимало коштів. Однак справжня небезпека, яка криється за їхнім привабливим фасадом, — це залежність від групи. Через емоційний тиск і пропозицію радикально відмінного бачення світу учасниками маніпулюють, схиляючи покинути попереднє життя.
Поступово занурюючись у нові практики, люди втрачають змогу побачити всю ситуацію звіддалік і так втрачають свободу прийняття рішень. Тому не дивно, що за багатьма псевдотерапевтичними пропозиціями або духовно-оздоровчими сеансами стоять справжні секти.
Попереджувальні ознаки
Звіт інституту «Без шарлатанства» подає три критерії, які дозволяють розпізнати, чи маємо ми справу з небезпечною псевдотерапевтичною пропозицією.
1.Свідомо бідне харчування, яке призводить до ослаблення учасників, «зазвичай маловуглеводне». Воно буває також поєднане з «обмеженою кількістю сну, вкрай виснажливими сеансами та довгими медитаціями», а іноді — «з дуже виснажливою діяльністю». Заняття відбуваються зазвичай у групі, «щоб не дати людині можливості замислитися, що відбувається навколо».
2.Намагання ізолювати учасників, забравши телефони, або іншим чином — починаючи з відокремленого місця проживання. Сектантські та псевдотерапевтичні групи «обмежують комунікацію, щоби стати єдино можливим джерелом інформації». Вони зацікавлені в ізоляції людини, щоб отримати над нею більший контроль.
3.Людині обіцяють користь, особливо якщо вона має проблеми — а хто їх не має? — у фізичній, психічній та духовній площині. Користь, «яку неможливо ні довести, ні перевірити; яка приваблює обіцянками того, що ми зрештою почуватимемося добре, і змушує змінити навички за кілька днів».