Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами і міжнародними організаціями взяв участь у конференцій, організованій мережею кафедр ЮНЕСКО.
Конференція присвячена дипломатії та діалогові між Святим Престолом і Європою перед лицем війни. Архієпископ Ґаллаґер закликав не опускати рук з огляду на тривалу війну та закликав реформувати міжнародні організації, пише Vatican News.
Ми хочемо справедливого миру
Ми не можемо знеохочуватися тим фактом, що війна в Україні затягується, і навіть якщо тепер не здається, що є підстави для можливих переговорів — потрібно підтримувати живим ідеал миру й думку про те, що ця війна закінчиться, навіть якщо цей кінець не буде таким, як його собі уявляють сторони. Ми хочемо справедливого миру; але сам мир повинен настати, і задля цього, якщо необхідно, треба починати «думати про немислиме».
На ньому наголосив архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами, виступаючи на конференції «Зброя дипломатії. Діалог між Святим Престолом та Європою перед лицем війни».
Додана вартість милосердя
Як зазначив професор Альберто Меллоні, очільник кафедри релігійного плюралізму та миру, дипломатія Святого Престолу має перевагу над іншими дійовими особами в тому, що може діяти без прихованих матеріальних інтересів.
Архієпископ Ґаллаґер зазначив: особливість ватиканської дипломаті — та, що вона має «додану вартість», якою є милосердя, а воно єдине спроможне розбити кайдани ненависті й помсти. В цьому сенсі Святий Престол діє заради долання розбіжностей, а не збільшення розриву, маючи саму людину остаточним «отримувачем благ». Тому Папа спонукає свою дипломатію «забруднювати руки» та всіма способами докладати зусилля на користь миру. Конкретний мир, здатний до змін і розвитку, би міг стати ланкою нового доброчесного процесу між сторонами конфліктів, а не лише визначенням переможців і переможених.
Запобігати, а не лише реагувати
Очільник ватиканської дипломатії також звернув увагу на те, на цьому історичному етапі дипломатія «наздоганяє події», втративши те, що мало бути її суттю, тобто «здатність запобігати конфліктам». Дипломатія не повинна бути засобом припинення конфліктів шляхом збройного перемир’я, але інструментом превентивного узгодження. Йдеться про процес, який повинен залучати не тільки лідерів і дипломатів, але всіх можливих дійових осіб. Прикладом цього є подорож Папи до Південного Судану, де його супроводитиме англіканський архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі.
Потрібно реформувати ООН
Як підкреслив секретар Святого Престолу у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями, війна в Україні показала глибоку кризу системи багатосторонності та великих міжнародних організацій, зокрема, ООН. Після смерті численних людей, зазначив архієпископ Ґаллаґер, найбільшим скандалом цієї війни є те, що Київ бомбардувала росія — постійний член Ради безпеки ООН, під час візиту Генерального секретаря ООН. З цього випливає побажання реформувати діяльність організації, щоб вона мала більш репрезентативну форму й рахувалася з потребами народів. Тому потрібна підтримка всієї міжнародної спільноти та відновлення — як підкреслював Державний секретар кардинал Паролін — «гельсінського духу» (тобто в дусі заключних документів Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року, відомих як «Гельсінські угоди», коли було сформовано принцип непорушності державних кордонів після ІІ Світової війни. — Прим. ред.)
фінансово.
Щиро дякуємо!
