Сакраменталії у різних формах були частиною Католицької Церкви від самого початку як доповнення до Семи Таїнств, які природним чином випливають із них.
Загалом кажучи, до сакраменталій належать численні обряди і благословення, встановлені Церквою протягом століть, а також об’єкти цих благословень. Катехизм Католицької Церкви пише про благословення «людей, їжі, предметів, місць» (ККЦ 1671). Такі благословення прикликають Божу благодать на певну особу чи об’єкт і просять про тривалий духовний захист.
Одна з найдавніших відомих Церкві сакраменталій — це диск «Agnus Dei», восковий диск із зображенням ягняти. Ця традиція сягає приблизно V століття. Історично диски робили з воску минулорічного пасхала (великої пасхальної свічки) і носили на шиї. Спочатку їх виготовляли вранці у Велику суботу, а у наступну суботу роздавали людям. Згодом виник тісніший зв’язок Папи з цією сакраменталією — її благословення стало зарезервоване за Папою, який освячував шматочки воску протягом першого року свого понтифікату та кожні сім років після цього. Вважається, що Папа Пій XII був останнім правлячим понтифіком, який уділив таке благословення.
Фото: Papal Artifacts
Священний віск був постійним нагадуванням про пасхальну перемогу Христа. Згідно з різними папськими писаннями, ті, хто носив його, отримували такі вказівки: «При вигляді або дотику до Агнця, відбитого на цих воскових дисках, вірні мають бути натхненні зупинитися на Таємницях нашого Відкуплення, про які нагадує цей символ, і спонукані хвалити, прославляти і величати Божу доброту до нас, сподіваючись отримати прощення гріхів і бути очищеними від усякої плями гріха».
Молитва, складена для людей, які носили диск «Angus Dei», підсумовує духовний настрій, до якого мав спонукати цей шматочок воску. Вона досі може допомогти нам у роздумах над спасительною дією Страстей, смерті та Воскресіння Ісуса, і над тим, як ця подія має вплинути на наше життя:
«Господи мій Ісусе Христе, істинний Агнче, що береш на себе гріхи світу, своїм нескінченним милосердям прости мої беззаконня і своїми святими Страстями збережи мене сьогодні від усякого гріха і зла.
Я ношу при собі цей святий “Agnus Dei” на Твою честь, як засіб профілактики моїх власних слабкостей і як заохочення до практики тієї лагідності, смиренності та невинності, яких Ти навчав нас. Я цілковито жертвую себе Тобі — і в пам’ять про ту жертву любові, яку Ти приніс за мене на хресті, і як відшкодування за мої гріхи. Прийми цю жертву, благаю Тебе, Боже мій, і нехай її пахощі будуть угодні Тобі. Амінь».