Оуен Ґінґеріч наполягав на тому, що наука і релігія не суперечать одна одній. Він стверджував, що науковий метод багато чим завдячує «способу міркування, який представив Тома Аквінський».
Багато людей упевнені, що наука і релігія завжди перебувають у конфлікті. Оуен Ґінґеріч, який помер 28 травня 2023 р., вважав інакше: «Мені здається, що релігія і релігійні погляди великою мірою послужили народженню сучасної науки». Він стверджував, що науковий метод багато чим завдячує «способу міркування, який представив Тома Аквінський».
Ґінґеріч зростав у сім’ї менонітів серед рівнин Середнього Заходу. Цікавитися астрономією Оуен почав ще в дитинстві. Підлітком він захоплювався тим, як зірки змінюють свою яскравість. Ґінґеріч вивчав астрономію в Гарвардському університеті, де пізніше викладав історію астрономії. Також він працював астрофізиком у Смітсонівській астрономічній обсерваторії.
Президент Ватиканської обсерваторі, брат Ґай Консольманьйо SJ розповів:
«Оуен був старим другом «Specola Vaticana», і я також мав честь вважати його своїм другом. Ми познайомилися 1978 року, коли я працював над докторатом у Гарварді; наші кабінети були поруч. Він безумовно був гігантом у галузі історії астрономії і, звісно, у царині знання Коперника. Проте особливо я запам’ятав його як святу й лагідну людину. Мені бракуватиме його; нам дуже пощастило, що він був із нами».
Теорія, яка повністю його змінила
Оуен Ґінґеріч був знавцем праць католицького астронома Миколая Коперника, геліоцентрична модель космосу якого (що ставила в центр системи Сонце) описана в книжці «De revolutionibus orbium coelestium» («Про обертання небесних сфер», 1543 р.).
До Коперника більшість людей були певні, що Сонце та інші небесні тіла обертаються навколо Землі. Теорія Коперника зробила революцію в розумінні Всесвіту; однак, щоб винайти телескоп, який підтвердив би погляди Коперника, знадобилися довгі роки спостереження і суперечок.
Понад 400 років потому більшість учених вважала, що «De revolutionibus» мала незначний вплив у момент її публікації. Письменник Артур Кестлер відкинув її як «книжку, яку ніхто не читає». Проте Ґінґеріч наполегливо вивчав оригінальне видання «De revolutionibus». Його дослідження показали, що цю книжку насправді активно вивчали сучасники Коперника. І католицькі, й протестантські мислителі намагалися зрозуміти, яке місце займає Земля у космічному порядку.
Чи наука і релігія приречені на конфлікт?
Оуен Ґінґеріч більшість свого подальшого життя присвятив читанню лекцій про гаданий конфлікт між наукою та релігією. Він наголошував, що це — два різні методи розуміння реальності, які при цьому не суперечать один одному, і стверджував, що «великий гобелен науки зітканий із питання ”як?”, а мотивацією релігії є “Хто”».
Непорозуміння між цими двома методами виникли внаслідок неправильного їх застосування. Ґінґеріч критикував тих, хто наполягав, що описи створення в Книзі Буття треба трактувати дослівно. З іншого боку, він закликав науковців бути відкритими на знаки, які доводять, що «надрозумний Творець існує як поза межами космосу, так і в ньому».
Божий візерунок
У своїй книжці «Планета Бога» Ґінґеріч робить висновок:
«…те, що сьогодні вважається наукою, часто забарвлене особистими переконаннями, зокрема, нашими релігійними або антирелігійними почуттями. Якщо хтось скаже вам, що еволюція атеїстична, — будьте обережні. Якщо хтось стверджує, що наука каже нам: ми опинилися тут випадково, — нехай стережеться. А якщо хтось заявляє, що ці два погляди не перетинаються, то просто усміхніться і не вірте цьому».
«Немає, — пише Ґінґеріч в іншому місці, — суперечності між сильною вірою в надприродний проєкт і тим, щоб бути креативним науковцем». Потім він процитував ученого, дослідженню якого присвятив усе своє життя — Коперника: «Без сумніву великою є Божественна робота Всемогутнього Творця».
фінансово.
Щиро дякуємо!
