Питання: Як бути зі зрадою свого чоловіка і що робити, якщо це повторюється?
На запитання відповідає о. Микола Бистрицький, керівник Душпастирства молоді Кам’янець-Подільської дієцезії.
Зрада — це дуже велика кривда. Якщо ви в своєму серці припускаєте можливість зради своїй «половинці», то будьте впевнені — зрада станеться. Як казав духовний отець Ришард Федерчик: «Кожен, хто про гріх думає, той гріх чинить. Тому, якщо ви припускаєте можливість зради зі свого боку, то не знаю, чи ви готові до серйозних стосунків».
Інша річ, коли хтось усвідомлює свою слабкість і боїться, щоб не піддатися такій спокусі. Не хоче — а хвилюється, чи зможе стриматися при нагоді. Це інша річ. Бо це — усвідомлення своєї людської слабкості. Але якщо для людини зраджувати — нормально і природно, то це дуже поганий підхід.
Як бути зі зрадою, коли вона повторюється? Зрозуміло, не можна робити вигляд, ніби нічого не сталося, терпіти. Має бути якась реакція. Точно не треба погоджуватися приймати зраду, жити далі, наче нічого не сталося, і робити вигляд, що це нормально. Не нормально. За цим мають бути якісь мої рішення. Але друга річ, про яку треба пам’ятати, — що у Таїнстві шлюбу я безумовно обіцяю вірність іншій людині. Вона обіцяє мені, але я також їй обіцяю вірність. Коли стається зрада, то варто поговорити з духівником, зі священником, якому довіряєте. Можливо, також буде потрібна психологічна допомога.
Тому, в разі зради когось із пари, по‑перше, потрібні якісь рішення і дії, не можна погоджуватися з цим. А по‑друге — пам’ятати, що ви давали обітницю вірності.
На запитання молоді о. Микола Бистрицький відповідав під час Дієцезіяльного дня молитви. Повністю відео дивіться тут.
Читайте також:
Чи хотіли би священники не відчувати сексуальності?
фінансово.
Щиро дякуємо!
